Нещодавно був прийнятий закон про деколонізацію топонімів. Українські міста продовжують позбавлятись російських згадок у назвах.

Чого стосуватиметься деколонізація, як донести важливість дерусифікації назв до тих, хто ще не розуміє цього, як обирати назви, що робити, коли влада затягує процес перейменування, розповіла в прямому етері ГІТу аналітикиня програми «Прозорі міста» Вікторія Онищенко.

«Що ми маємо на увазі, коли говоримо про деколонізацію, під цим ми розуміємо зміну тих топонімів, які стосуються радянської спадщини ті, які ми перейменовували в межах декомунізації, а також ті, які стосуються назв пов’язаних з росією та її героями, її історичними назвами тобто ті, які звеличують ворога. Стосовно важливості дерусифікації, вона дозволить нам формувати наш простір, який наповнений нашими символами, культурним кодом, який дозволить нам ідентифікувати вулиці з тими героями, які важливі для нас, тобто щоб контролювати наш простір культурний. Росія через свої назви поширювала свій імперський наратив. У нашого суспільства є запит на дерусифікацію це близько 65% людей. Процес деколонізації ніяк не впливає на громадян і містянам не треба буде бігати по інстанціям і тягатися з паперовою волокниною. В процесах деколонізації важлива думка мешканців, проте треба назви вибирати ретельно.», - розповіла пані Вікторія.

Деталі про те, як обираються назви вулиць, дізнавайтеся у відео.