У Нововолинську сім'я людей з інвалідністю майструє вироби з дерева та будматеріалів, аби заробляти на проживання.

Валентина та Іван Міньковські вважають, що робота – це найкращий спосіб не занепадати духом, - пише «Суспільне Волинь».

Валентина Міньковська за день мотає 5-7 кошиків. А Іван займається оздобленням та лакує вироби. Чоловік каже, що це - найважча справа у виробництві, бо лаком можна надихатися.

Спочатку, розповідає подружжя, вироби купували знайомі. Згодом ними почали цікавитись на фестивалях, виставках. Перед Великоднем Міньковські їздять зі своєю продукцією на ринок у Луцьк.

Розпочинали своє виробництво Валентина та Іван Міньковські у двокімнатній квартирі, почали робити шпон, лакували, сушили. Син подружжя Василь пригадує: «Було неприємно той запах відчувати, але я розумів, ріс, що вони трудяться, заробляють, за ці кошти і я живу». Нині подружжя облаштувало майстерню на власному подвір'ї у Нововолинську.

Своїм вмінням виготовляти вироби власноруч подружжя охоче ділиться з іншими. З 2004 року Валентина очолює громадську організацію людей з інвалідністю «Довіра». Тут допомагає іншим людям з інвалідністю соціалізуватися та реабілітуватися.

Зараз в організації 50 учасників. Тетяна Ломко одна із членкинь громадської організації. Вона - людина з інвалідністю з дитинства, але жінка дає собі раду, має двоє дітей та активно долучається до волонтерської діяльності в організації. Каже: «Є люди лежачі, яких ми привозимо, яким важливо спілкуватися, бо замикається в собі та світу не бачить. Таким людям важко жити».

Подружжя Міньковських облаштували свій побут, організували власну справу, згуртували навколо себе людей з інвалідністю, яким допомагають соціалізуватися та найбільшим своїм здобутком вони вважають своїх двох дітей та чотирьох онуків.