Лучанин Касян Андрійович Ойцюсь – солдат останнього військового призову. І навіть подумати не міг, що у 90 літ потрапить на ще один своєрідний фронт – боротьби з коронавірусом.

Про це пише «Вісник».

У 1944-му 17-річного Касяна Ойцюся, як і багатьох волинян, призвали на фронт. Та тільки бити німців не відправили. Як розповідає сьогодні дідусь, він одразу потрапив у запасний полк, де юних солдатів вчили воювати. Касян стояв спочатку у Казані, потім у Рязані.

Коли 9 травня 1945 року прийшла радісна звістка про перемогу, хлопці думали, що їм і пороху не доведеться понюхати. Та полк кинули на Далекий Схід, де тривали бої з японською армією.

«Привезли нас спочатку у Монголію, а потім у Маньчжурію, – згадує ветеран. – Я був другим номером біля кулемета. 45–46 патронів випустив – і перезарядка. Бували такі дні, що думав, там і ляжемо. Випадали і спокійніші. Японці перестають стріляти – і ми перестаємо. Б’ють по нас – ми по них лупимо. Усі розуміли, що війна закінчується, і хотіли повернутися додому живими».

Після війни Касян Андрійович 50 літ працював водієм у будівельній організації. Одружився, має двох доньок. Марія з дочкою і сином живуть у Канаді. А Касяна Андрійовича доглядає Галина. Пилинки з тата здмухує. Звісно, у такому поважному віці не оминають його болячки. А у квітні вчепилася напасть під назвою ковід.

«Така та зараза – зразу пневмонія взялася, – каже дочка Галина. – Дякую нашому сімейному лікарю з 1-ї поліклініки Марії Богородецькій. Дуже оперативно спрацювала. Нас з татом доправили у відділення в Боголюби. Якраз пік захворювань був. Так багато людей повмирало і такі молоді – 38, 47 років… Привезли дідуся 95 років. Він лежав у сорочці з медалями і ветеранськими колодками. Через три дні помер. Війну пройшов, а коронавірус не переміг».

Касяна Андрійовича Ойцюся якраз напередодні травневих свят виписали з лікарні. Сьогодні дідусь вдома. Дочка Галина каже, що це все завдяки медикам.

«Якщо хто не вірить у коронавірус, поїдьте у Боголюби і подивіться, що там робиться. Як медики працюють! Це друга передова. І я не перебільшую. Олег Яковенко прекрасно організував роботу відділення. Спеціалісти там найкращі. А санітарочки! Працюють, як бджілки. Медсестри як метелики літають: там вколола, там температуру поміряла. Люди, бережіться! Не дай Бог нікому туди потрапити. Це так важко. Моліться Господу, щоб та біда відвернулася».

Наталка СЛЮСАР

На фото: Касян Андрійович ОЙЦЮСЬ з дочкою Галиною