Ветеран російсько-української війни Сергій Торчинський воював за Савур-могилу у складі 51 бригади. Розповів Суспільному, як у 2014-му році пішов на службу. 

Їдучи у військкомат, чоловік думав, що залишить просто дані та поїде на роботу. А йому сказали: все, вітаємо, в обід їдемо у військову частину до Володимир-Волинського. «Було багато людей, які не готові. Не брали ніяких речей, нічого», – пригадує Сергій.

У травні 2014 поїхав в зону АТО, спочатку був на блок-постах, далі долучився до спецоперацій. Одним із завдань, яке довелось виконувати – було взяття височини у східній частині Донецької області - Савур-могили.

Спочатку була своєрідна романтика, – каже учасник АТО. «Десь там війна далеко, ти розумієш, що на війну прийшов, але поки з цим не стикнешся, то живеш ілюзіями, як з вікна».

Романтика закінчилась, коли Сергій побачив жахливі картини наслідків війни. Пригадує: заходячи в село, переїжджали через міст, він був підірваний, збоку стояв БМП згорілий, понівечені тіла лежали і я зрозумів, що це справжня війна.

Далі була війна, поранення і завершення служби. У цивільному житті Сергій був першим волинянином, який у складі національної збірної України виступав у міжнародних змаганнях «Ігри Нескорених» у 2017 році. Тоді завоював бронзу зі штовхання ядра. Каже, зараз головне, щоб українці були єдині у протистоянні ворогу на різних фронтах.