Педагога із Нововолинська Марію Сокол переслідує місцевий мешканець, який називає себе блогером. Жінка неодноразово отримувала від нього тілесні ушкодження, а також постійні погрози. Він монтує відео, де зображення пані Марії накладає на різні оголені тіла, оприлюднює це в соцмережі. Зі слів самої постраждалої, чоловіка найняв її колишній співмешканець, біологічний батько їхньої дитини, від якого вона рік зазнавала знущання. Коли ж пішла від нього, батько обманом забрав у неї дитину, а тепер ще й погрожує і шантажує за посередництвом блогера.

Пані Марія вирішила розповісти про свою біду в ефірі Громадського Інтерактивного Телебачення.

«Він рік протримав мене у рабстві»

«Першопричиною є переслідування мене моїм колишнім співмешканцем і батьком моєї молодшої дитини – трирічного хлопчика Матвія, – каже Марія Сокол (на відео з 1:30 хвилини). – Сталось так, що я цю дитину народила не в шлюбі і сама виховувала як мати-одиначка. Проте батько захотів зробити визнання дитини, чому я не перечила. І майже півтора року тому він визнаний батьком дитини. Проте це було зроблено тільки для того, аби шантажувати мене і маніпулювати мною. Проживши рік у рабстві цього чоловіка, адже він, шантажуючи тим, що позбавить мене сина, протримав мене рік у рабстві і здійснював наді мною різного роду насильство. Проте через рік за підтримки організації «Карітас Волинь», яким я безмежно вдячна за моральну і фінансову підтримку і взагалі за допомогу здійснити саму втечу із тієї «золотої клітки», як я кажу. Саме за їх допомогою я змогла оплатити житло, влаштуватись у ці умови і вийти на роботу (на той час я перебувала у декретній відпустці). І переїхати з дітьми вже у своє житло. На той момент я думала, що це початок нового життя і кінець моєї сумної історії. Проте виявилось, що це тільки початок.

Цей батько дитини, визнаний офіційно насильником, домашнім тираном, перебуває в державному реєстрі насильників. Він вже пройшов усі ступені покарання за домашнє насильство. Були заборонні, обмежувальні приписи щодо мене і моєї старшої дочки, які він постійно порушував. Зараз щодо нього відкрито близько двох десятків кримінальних справ щодо насильства наді мною, над моєю родиною, над моєю дочкою, мамою – за викрадення дитини, за незаконне проникнення в житло. Цьому сприяли також працівники поліції. Стосовно них в ДБР відкрито справу за перевищення службових повноважень».

Незважаючи на це все, дитина наразі перебуває в батька. Уже приблизно рік і 2 місяці, за словами пані Марії, батько не ходить на суди, до яких сам звернувся. Тому не відбулось ще жодного судового засідання.

«Я рік не бачу дитини»

«Пані Маріє, як так сталося, що цей біологічний батько, попри викладені вами факти, заволодів дитиною? Він її викрав?» – запитує ведуча ГІТу.

«Так, викрав, – відповідає жінка. – Навіть кримінальну справу завели за викрадення дитини. Але на той час в нас була ще стара влада в місті Нововолинську».

Опікунська рада Нововолинської міської ради вирішила, що хлопчик Матвій має один тиждень проживати з матір’ю, а інший тиждень – з батьком. Марія Сокол підозрює, що таке рішення ухвалили на наполегливе прохання батька, підкріплене фінансово.

«Я не погоджувалась на це, проте мені було на засіданні опікунської ради сказано: або я погоджуюсь на таке рішення, або я буду чекати, що вирішить суд. А в суді, як я вже казала, за півтора року, не відбулося жодного засідання. І, згідно з рішенням, дитина повинна проживати по тижню з батьком, якого, по суті, вона й не знає. Але він навіть і цього рішення не виконує.

Батько знаходить якісь способи. Наприклад, зараз дитина майже проживає по лікарнях. Він вигадує якісь хвороби, дитину постійно кладе в лікарню. З однієї виписує, біжить в другу лікарню, вимагає госпіталізації. Коли ж йому відмовляють, він біжить просто до лікаря, вигадує, що дитина вночі задихалась чи температура була. Постійно якісь вигадки, і дитина постійно майже з ним. Я рік не бачу дитини.

– А звідки вам про це відомо?

Я про це дізнаюсь постійно випадково. Наприклад, він не приходить на судове засідання, аби не відбувся суд. І мені телефонують із суду, що батько не з’явився через те, що дитина в реанімації. Я біжу в реанімацію, мені кажуть: «Дитини тут немає, шукайте у відділенні». Я прибігаю у відділення. Мені говорять: «Зі слів батька, дитина погано почувалася, задихалася, але наразі з дитиною все гаразд». Інколи він вигадує, що дитині я розбила голову, і в дитини струс мозку. Нібито в дитини була блювота. Проте лікарі не спостерігали цього явища. І, звичайно, я дитину не била. Дитина перебувала в нього в цей момент. А він каже: «Приходила мама і розбила дитині голову». Отакого роду маніпуляції з його боку».

«Мене переслідує чоловік, який називає себе блогером»

«Оскільки не може бути визначене місце проживання дитини, то ми діяли за рішенням органу опіки, – розповідає Марія Сокол. – Але позаяк в батька був обмежувальний припис, він не міг фізично завдати мені шкоди, і для цього він наймає оцього Артура. Зоткін – його прізвище. Він себе називає блогером.

І тут він підключає цього Артура, певно, за якусь вигоду. І цей Артур бігає за мною по місту, знімає мене на відео, потім монтує різні ролики. Навіть доходить до того, що він прикріплює мої зображення до різних оголених жінок, поширює це. Він може використовувати заборонену символіку. Знімає моїх дітей незаконно, також поширює фото і відео моїх малолітніх дітей. І розміщує різного роду публікації. Деякі ще старі фото надає йому батько. Крім того, батько зі своєю новою дружиною назнімали відео порнографічного змісту з моїм сином і також передали цьому Артуру. І це відео мало факт поширення. Щоправда, він його швиденько видалив. Але факт поширення був. Щодо цього я зараз звернулася в Офіс Президента зі скаргою і чекаю відповіді. Проте поліція не відкрила кримінального провадження щодо них за ці дії. Як і більшість справ оцих кримінальних, які щодо нього відкриті, постійно закриваються за відсутністю складу злочину, як вони пишуть. Я звертаюся в суд – суд знову відкриває ці справи. І навіть в мене є на руках судові рішення, де суддя вказує, що поліція діє протизаконно, закриваючи ці кримінальні справи.

– А до кіберполіції ви зверталися?

Пам’ятаю, що я зверталася ще раніше до кіберполіції. Не згадаю точно, коли, але мені не допомогли там. Я зараз стараюся з іншими потерпілими скаржитись на ці сайти, де він публікує ці статті, але не завжди це успішно. Деякі не дуже чесні провайдери не звертають на це уваги, як кажуть, гроші не пахнуть. Вони кажуть: «Звертайтесь до суду – тоді ми будемо видаляти». І він переслідує не тільки мене.

– У вас, як я розумію, є ще діти.

Так, в мене є дочка від першого шлюбу. Їй 13 років. Я проживала отам рік, той чоловік мене просто утримував шантажем. Дочка моя також страждала від насильства з його боку. І було виписано припис відносно нього за насильство над моєю дочкою. Зараз оцей Артур теж часто переслідує мене і мою дочку. Інколи дочка боїться ходити до школи, бо він туди приходить. Поряд школа, в якій я працюю. Він приходить до мене на роботу. Навіть його один раз засудили за дрібне хуліганство, коли прийшов до мене в кабінет, вибивав двері, покалічив мене. І нецензурно лаявся, переслідував дівчат шостого-сьомого класу, по коридору бігав за ними. Дали йому тільки дрібне хуліганство. Більше жодних дій до нього не застосовують. На нього написано (увага!) 150 заяв за більш як півтора року Наталією Семенівною Камишніковою. Це наша місцева активістка, колись журналістка, зараз вона пенсіонерка. Він її також переслідує. Від мене і інших громадян також декілька десятків заяв. Проте він далі безкарний і далі вчиняє свої брудні дії. Наприклад, вчора (7 червня – ред.) на території лікарні цей громадянин напав на мене і пані Наталію. Мені наніс декілька ударів, поцупив золоті прикраси. В пані Наталії вирвав з рук, коли вона телефонувала в поліцію, телефон і просто розбив її об асфальт на дрібні шматки, що не можна було зібрати. Ми викликали поліцію, написали заяви, вони склали на нього протоколи, відкрито кримінальні справи. Проте сьогодні (8 червня – ред.) він знову ж таки переслідував мене, приходив навіть на засідання суду, погрожував мені СМС-повідомленнями, бігав по вулиці. Тобто кінця-краю цьому всьому не видно. І я вважаю, що першопричина в цьому всьому, що бездіє поліція».

«Можливо, моя розповідь стане настановою для когось із жінок»

– Пані Маріє, ви розповідали, що зазнавали домашнього насильства протягом року. Як ви набралися сміливості і розірвали це страшне коло? – запитує ведуча ГІТу.

«На той момент я не думала, що це буде так складно, – зізнається Марія Сокол. – Що це доведеться боротися з цілою системою. Я думала, що це буде боротьба просто з однією неадекватною людиною, з якою я розірву всі стосунки. І закон на моїй стороні, я була впевнена. Тим паче, дуже багато документів, доказів. Як виявилося, я борюся з цілою системою. Це багато державних структур, де є не дуже чесні люди, посадовці, для яких чужі діти – це чужі діти, і їхнє життя і здоров’я для них нічого не варте. Які готові брати хабарі. Я не знаю навіть, чим вони ще керуються, які не думають, що на моєму місці можуть опинитися вони, їхні діти чи онуки. Можливо, моя розповідь стане настановою для когось із жінок, що ніколи не треба боятися. Завжди знайдуться люди, які допоможуть. Хоч вам буде здаватися, що весь світ проти вас, все одно з часом люди побачать, хто правий. І заради своїх дітей, заради збереження свого життя і здоров‘я потрібно іти до кінця, потрібно боротися. І я нізащо не здамся, доб’юся правди і відвоюю свого синочка. Коли він виросте, про все дізнається і зробить свої висновки. Я думаю, що все буде гаразд».