Двадцять волинських пожежників повернулися із Харкова, де майже впродовж трьох тижнів допомагали своїм колегам нести службу.

Про це розповів Суспільному командир відділення Анатолій Кропива.

Волинські рятувальники допомагали колегам, пожежна частина, яких розташовувалася на Північній Салтівці – спальному мікрорайоні Харкова, який зазнав найбільших руйнувань.

«Хлопці там працювали цілодобово, їм треба було трішки відпочити. В кого залишилися там сім'ї, то побути трішки із сім'єю, розвіятися. Навіть будинок, той що зруйнований, з ним щось зробити. Давали харків'янам відпустки», – говорить рятувальник Олександр Цибуковський.

Командир відділення пожежників Анатолій Кропива каже, що робили на Харківщині ту ж саму роботу, що й на Волині. З поправкою на те, що місто постійно обстрілюється російськими військами.

«В нас було два виїзди на пожежі нічні. Були вдень побутові виїзди, хоча були під час нашого перебування обстріли там і ТЕЦ і нафтобази, але це було не в межах району виїзду», – розповідає пожежник.

Пожежник Петро Гаврилюк каже, що на Салтівці не побачив ні одного будинку, який би не зачепило під час обстрілів. Додає: мінімум – це повибивані вікна, а максимум – це завалені прольоти, цілі під'їзди.

Під час роботи у Харкові, – говорить командир відділення Анатолій Кропива, – були дуже обережні.

«Нас попередили, якщо десь будемо виїздити на сільську місцевість, то ніхто від машини, від асфальту не відходить. Трава – заборонено, кущі – заборонено, тому що може бути що хочеш. Сапери працюють, але це дуже велика територія та охопити хлопці фізично не можуть», – розповідає рятувальник.

Не обійшлося у волинських рятувальників і без історій про врятованих тварин.

Перша освіта командира відділення Анатолія Кропиви — ветеринарна. Він у Харкові виходив кота із пораненою лапою, який прибився до тамтешньої пожежної частини.

Після перемоги волиняни та харків'яни домовилися неодмінно зустрітися.