Андрій Єдинак, відомий як Луцький кликун збирає гроші на зарядні станції для ЗСУ, виконуючи на замовлення пісні українських авторів. Ідея збору прийшла ще на початку повномасштабного вторгнення та поступово втілювалась у життя. 

Про це Андрій Єдинак розповів в прямому етері Громадського інтерактивного телебачення.

«Я знімаю сторіс. Люди мені кидають донат на мою монобанку і пишуть в коментарях до оплати або в особисті повідомлення в інстраграмі яку композицію вони хочуть почути. Маленьких сум не буває, тому я граю за будь-які і все, що вони замовляють. Навіть, якщо я пісень деяких не чув, перший раз чую при їх замовленні, то стараюсь зайти в ютуб, послухати, вивчити трошки. Потім записую, позначаю людей, закидаю в сторіс. Стараюсь чим швидше виконати замовлення. Буває, що пізно ввечері замовляють, то я людям відписую, кажу: «Давайте вже завтра»», — розповідає кликун.

Відносно реакції людей та кількості донатів пригадує: «Мені здається, що зменшилась, але я ні на кого, ні на що не ображаюсь і не нарікаю, бо сам розумію, що не у всіх є можливість допомагати. Тоді люди були на піднесенні: «Давайте, я буду всім допомогати», а зараз трошки в людей самих не на все вистачає фінансів та ресурсу. Ми стараємось якось підтримувати наших воїнів хоча б тим – граю на трубі, приймаю їхні замовлення. Граємо за будь-які суми, збираємо кошти для наших хлопців».

Про себе ж додає: «Мій моральних дух в нормі, я готовий грати - скільки потрібно буде - і до перемоги, і після»

Про Луцький замок та плани на майбутнє Андрій каже: «Як замок без мене? Ніяк, просто зараз сезон закінчився. До 14 жовтня тривав, а з березня, дай Бог, все буде добре, будемо відкривати новий сезон».

Відтак Луцький кликун продовжує грати для збору, незважаючи де його застане замовлення: на роботі в музичній школі чи в штабі — воно буде виконане.