До рук волинського дослідника потрапив ймовірний перстень Любарта Гедиміновича. Герб і місце, де його знайшли, переконали краєзнавця придбати його

Про це у коментарі виданню ВСН розповів краєзнавець і дослідник історії Волині періоду 14-16 столінь Петро Троневич.

Попередньо дослідник на своїй сторінці у фейсбуці опублікував допис зі словами: «Не можу не поділитися радістю від різдвяного подарунка з істориками литуаністами. Сигнет великого князя Дмитра Любарта Гедиміновича».

Троневич повідомив, що антикварну річ придбав у хлопців, що займаються пошуками речей металошукачами, побачивши їхній допис із перснем у фейсбуці.

За словами дослідника, каблучка була знайдена неподалік села Мстишин. Зацікавила знахідка зображенням на ньому. Розповідає, що гербом Любарта був золотий крокуючий лев у синьому колі, який князь перейняв від свого тестя. Такий же герб є на знайдених монетах князя.

«Якщо ми подивимося договір князя Любарта із польським королем Казимиром III, що був укладений 1566 року. За Любартом йде, зокрема, земельний суддя Іван Мстишинський. Я подумав, що він міг від імені князя ставити ці печатки, завіряти документи. Поряд з сигнетом були знахідки, що стосувалися періоду Київської Русі. Ще у Мстишині був Любартів чиновник», - підкреслив Троневич.

Сумніви щодо ймовірності того, що перстень належить князю Любарту, виникають у краєзнавця через те, що він занадто хороший.

«Проте коли я взяв його до рук, побачив, що перстень виглядає старим, видно, що ним довго користувалися. Щиток (верх каблучки, - ред.) зігнутий по лінії голова-шия-передні лапи. Під час користування перснем-каблучкою таке може бути, тому що потрібно придавлювати основу», - додає Петро Троневич.

Він розповів, що далі досліджуватиме ймовірність приналежності персня князю Любарту Гедиміновичу. Спершу, каже, прочитає публікацію українського геральдиста Олега Однороженка, яку той відправив йому у відповідь на допис. Опісля хоче перевірити, хто мав схожі герби і чи не проживав поблизу цих районів. І планує дослідити, якому століттю належить метал на знахідці.

Він підкреслює, що якщо ж річ все ж виявиться перснем Любарта, то вона повинна перебувати у замку. За ним, зокрема, можна буде візуалізувати герб князя, якого, за словами історика, у замку немає, та і вигляд якого мало хто знає.