В обласному центрі 25 художників з області й інших міст розфарбовують патріотичними малюнками понад тисячу квадратних метрів одного з міських бомбосховищ.

Про це Суспільному розповіла організаторка акції, художниця Тетяна Мялковська.

Після оголошення у соцмережах про розпис стін приміщення відгукнулося майже 70 людей, які вирішили приєднатись до акції. Організаторка говорить: кожен малює те, що хоче і що виходить найкраще.

Дали клич по друзях, назбирали гроші, купили фарби, пігменти. Ми створюємо художній простір, наповнюємо його любов’ю, для того, щоб людям, які перебувають тут, не так було тривожно, – каже Тетяна Мялковська.

Художники розділилися на групи та обрали собі стіни для малювання. Як розповіла лучанка Лідія Куліш, малює маленьку україночку-донечку, яка чекає тата-захисника.

Такі масштаби, такі об’єми дуже тішать, тому що це такий шанс спробувати, тим більше серця молоді і людей різного віку переповнені любов’ю і бажанням щось зробити, допомогти, – зазначила жінка.

Нещодавно переїхала до Луцька через постійне бомбардування Києва Віолета Цибочкіна, яка працює в одному зі столичних вишів, де викладає рисунок і живопис. Зі слів киянки, під час розпису стін бомбосховища страх поступово відступає.

Вирішила переїхати із собачками і мамою, і потяг обстрілювали і страшно було, а це – терапія. Я реально боялася і ще боюся, намагаюсь з цим щось робити, тренуюся на свіжому повітрі, посуд мию і малюванням займаюся, – розповіла Віолета Цибочкіна.

Задля безпеки постійно перебуває в бомбосховищі та стежить за порядком комендант і батько п'ятьох дітей Микола. З його слів, з допомогою волонтерів сховище впорядковують самотужки.

У нас приходять люди, близько 200 осіб приходить в укриття. Коли ми тільки сюди прийшли, тут стояли кілька стільчиків і нічого не було, але волонтери привезли стільчики, одіяла, мають ще привезти ліжка, – розповів чоловік.

Не лише під час повітряної тривоги, а й в інший час в приміщенні перебувають діти Миколи. Один із синів, 7-річний Михайло, теж долучився до акції, щоб розмалювати на стіні сузір’я. Для зірок, говорить, буде брати зелену, жовту і фіолетову фарби.

До бомбосховища під час тривоги приходять мешканці п'яти багатоповерхівок. Одна з місцевих жительок Оксана Ярош, яка разом із сім’єю та сусідами спускається в укриття, розповіла: в бомбосховищі створили своєрідну арттерапію для людей.

Дітей дуже багато і це нервово, а так можна відволікатись, роздивлятись картинки. Ми тепер знаємо один одного, в нас є плани – перемога, створення ОСББ, щось облаштовуємо. Це гуртує, українці круті, – каже лучанка.

Зі слів організаторки акції Тетяни Мялковської, у луцьких закладах та структурах, де нині є укриття, художники з Волині та інших областей готові долучитися до патріотичної акції й надалі та розмальовувати стіни.