Уже вісім років поспіль Україна відзначає свято Великодня в умовах війни. Нині широкомасштабне вторгнення російських військ змусило кожну українську родину зустрічати свято із особливим трепетом, символізмом та надією. Ми усі прагнемо миру, чекаємо перемогу та молимося за наших захисників.

Аби поділитися із воїнами часточкою родинного тепла та радістю світлого Воскресіння Христового, в ЛНТУ почали випікати паски. Запашними та рум’яними їх доставлять нашим захисникам, подарувавши тепло та любов кожного з нас.

Пишуть на сайті університету.

«Печемо пасочки для військових, щоб вони теж відчули свято Великодня, щоб вони знали, що ми за них молимося і чекаємо усіх живими, здоровими і неушкодженими вдома. А за нас хай не переживають, ми працюємо і теж тримаємо свій фронт», - розповідає начальник відділу студентського харчування ЛНТУ Алла Алієва.

Відділ у повному складі кухарів посилено працює над вимішуванням тіста та прикрашанням великоднього хліба, дотримуючись найдавніших традицій його випікання, аби паска була пишною, смачною та гарною.

Із печі чується неповторний аромат випеченої здоби, поряд на столі чекають Великодня готові рум’яні пасочки, а в пакунки уже складають солодкі медові пряники. Саме так готуються великодні кошики для українських героїв.

«Західна Україна Великдень завжди святкує по-особливому, а знаючи, що наші чоловіки, сини, брати сьогодні захищають Україну, як можна з ними не поділитися цією радістю, як можна не передати з дому такі подарунки. Тому відповідно як і кожна жінка, кожна мати і сестра ми з теплими словами, побажаннями і з радістю робимо для них традиційні смаколики. Хочеться, щоб паски були свіжими, доїхали до місця призначення гарні, запашні та рум’яні», - ділиться Алла Алієва.

Поряд із тим, на плиті над помірним вогнем уже дофарбовуються крашанки. Технологією їх приготування ділиться кухар ЛНТУ Марія Герасимяк. Вона розповідає, що фарбують писанки у натуральних барвниках: настої чаю каркаде та у цибулинні. Спочатку, каже, яйця варять у підсоленій воді близько 10 хвилин, а тоді кладуть у відвари, аби «набралися» бажаного відтінку.

Із особливою любов’ю та з великодньою молитвою, у їдальні виготовляють кожен смаколик для бійців і наголошують, що нині усі повинні робити те, що вміють робити найкраще: «Ми можемо робити свою справу і робимо її на повну силу».