89-річна лучанка Христина Домбровська – дитина війни, свідок Другої світової. Жінка народилася в селі Ольхівець на Холмщині, коли почалася війна їй було 6 років.

Нині, розповіла Суспільному пенсіонерка, не хоче тікати з рідного дому і мріє про перемогу України.

Христина Домбровська народилася 10 квітня 1933 року. Розповідає: 1939-го гітлерівські війська окупували село, але хат не руйнували і дітей не вбивали, як це нині роблять війська РФ.

Пам'ятає жінка і те, як гітлерівські війська відступали від села. «Як німець відступав, то як зараз бачу як вони бігом і їхали, і пішки і все по головній дорозі», – говорить пенсіонерка.

Після війни родину Христини Домбровської виселили з рідного села Ольхівець у Польщі на Дніпропетровщину, а згодом батько перевіз сім’ю на Волинь, ближче до Холмщини.

Жінка говорить: усе життя працювала у колгоспі, нині має розраду – квітник біля багатоповерхівки. Щодня поливає чорнобривці, які посіяла, щоб тішили людей. Каже: вірить у перемогу України і мирне майбутнє.

Нині Христина Іванівна мешкає сама у Луцьку, двоє синів з сім’ями живуть окремо. Каже: не думала, що місто будуть бомбити.

«Я нікуди не втікала з хати, куди вже я піду, мені вже все одно. Як от сирена, то здається, хай Бог милує! Я уже не буду ніким тільки як то казали: була українка, нею і вмру. Шкода мені шкода людей», – розповіла лучанка.