У колекції жительки села Звірів, що неподалік Луцька, Олени Абрамович – вишиванки, яким по кількасот років. Її руки створили понад 1000 вишиванок, весільних суконь, рушників.
Майстриня вивчає символіку вишивки, а старовинні візерунки, які потрапляють до неї із приватних колекцій, намагається копіювати, удосконалювати та давати орнаментам життя у нових виробах, пише пресслужба Підгайцівської сільради.
Нині жінка вишиває сорочку для племінника, який попрохав скопіювати йому візерунок із сорочки прапрапрадідуся, якій понад 150 років. Тканина вже втратила міцність, тож зберегти вдалося лише вишиту планку. Пані Олена розповідає, що для юнака це дуже символічно, таким чином він хоче зберегти силу роду та продовжити життя вишивки, у якій зашифровані елементи тризуба.
Завдяки цікавому збігу обставин, пані Олені довелося реставрувати вишиванку, яка раніше зберігалась у музеї Лесі Українки, але втратила вигляд під час невеликої пожежі, тож її повернули власнику. Чоловік хотів її просто продати, але вишивальниця переконала зберегти. Візерунок скопіювала та вишила парні сорочки доньці й зятю. У каталозі знайшла, що візерунок має давнє походження і нашивали його на одяг людям, які бажали мати творчий успіх та процвітання.
На Волинь Олена Абрамович з чоловіком переїхали із Косівського району Івано-Франківської області лише 19 років тому, але саме тут любов до вишивки дала поштовх започаткувати власну справу, відкрити кілька магазинів, де можна придбати різноманітні вишивані речі, сувенірну продукцію, ліжники.
Оселя Абрамовичів нагадує типовий дім на Франківщині – дерев'яні стіни, стеля, меблі, світильники. На стінах – картини та панно із карпатськими мотивами. Господиня жартує, що оселя на Волині нагадує карпатську, а на Франківщині – волинську. Нині там мешкають донька із зятем, у якого, до речі, 15 вишиванок. Він дуже любить традиційний одяг і щонеділі одягає вишиту сорочку до храму, тож теща подбала про їх різноманіття.
Нині Олена Абрамович вишиває сама і має вісім помічниць, які допомагають поповнювати асортимент вишитого одягу в магазині. Чоловік Василь теж має творчу натуру, зять займається інкрустацією – бісером, перлами декорує дерев’яні вироби. У такій техніці виконано рами з фотографіями господарів, що прикрашають стіни оселі.
Попередній допис
Наступний допис
Коментарі