Повномасштабне вторгнення росії на територію України вносить корективи у життя наших громадян. А для багатьох жителів Донеччини вже вдруге доводиться підлаштовуватися під нові виклики війни.

Через бойові дії Донецький регіональний центр спортивної медицини у 2015 році із Донецька переїхав у Бахмут. А після подій 24 лютого цей лікувальний заклад знову змушений був емігрувати. Тож тепер він тимчасово провадить свою діяльність у Любешові, - пише "Нове життя". 

Загалом історія цього медичного закладу розпочалася ще у 1952 році. Відтоді стартує життєпис Донецького обласного лікарського-фізкультурного диспансеру, котрий був провідним у лікуванні, реабілітації та діагностиці спортсменів. Із плином часу змінювалася назва закладу, покращувалося обладнання, збільшувався штат. Незмінним було одне – надання якісної медичної допомоги. До того ж насамперед спортсменам, аби вони завжди були в тонусі досягати нових висот на спортивній ниві. Тепер же даний заклад офіційно називається комунальним некомерційним підприємством «Донецький регіональний центр спортивної медицини», розповів для «Нового життя» його директор Антон Діденко.

Однак у 2015 році через бойові дії в Донецьку центр вимушений був стати «переселенцем». Для подальшого функціонування йому надали приміщення у м. Бахмут. Тож згодом, облаштувавшись на новому місці, розпочалася реконструкція старої будівлі.

Як повідомляється на сайті Донецької обласної державної адміністрації, після капітального ремонту, котрий тривав упродовж трьох років (2017-2021), у центрі були розміщені: палатне відділення на 6 ліжок, діагностичне та реабілітаційне відділення, хірургічний блок, рентгенівський кабінет, зал лікувальної фізкультури, кабінети механотерапії, фізіотерапії, з масажу; лабораторії загально-клінічних та біохімічних досліджень; кабінети лікарів – кардіолога, ортопеда-травматолога, гінеколога, отоларинголога, офтальмолога, психолога, невропатолога, стоматолога. У водолікарні розташовувалася кріосауна, сауна, басейн, гідромасажні ванни, соляна кімната. Загалом на реконструкцію знадобилося понад 66 млн гривень.

«Капітальний ремонт закінчили лише у 2021 році. Зробили три сучасні корпуси. Щодня надавали послуги для спортсменів та місцевого населення. Однак тепер через повномасштабне вторгнення росії знову були змушені переїжджати», –розповідає Антон Вадимович.

І так склалося, що цього разу вирушили в далеку дорогу на Волинь. Любешів обрали не випадково. «Окрім посади директора, я паралельно працюю в складі збірної України з легкої атлетики. Тому добре знайомий зі спортивною сім’єю Борисюків. Саме вони й запропонували переїхати сюди. Для цього нам надали всі умови. Й оскільки в Бахмуті залишатися було небезпечно, адже обстановка на Донеччині досить складна, ми прийняли рішення виїжджати», – зазначає Антон Діденко.

Тож орієнтовно три тижні тому в Любешові, у новому приміщенні «БОСцентру», розпочав свою діяльність Донецький центр спортивної медицини. Звісно, перелік послуг не такий об’ємний, як це було в Бахмуті. Адже поки що вдалося перевезти реабілітаційне не вмонтоване обладнання.

«Надаємо послуги лише із реабілітації. Є магніто-, електро-, пресо-, лазерна, вакуумна терапії, масаж та інше. У перспективі – відкриття неврології, кардіології, УЗД та лабораторії. Спочатку проводиться консультація, огляд, а затим уже назначається та чи інша процедура. Ціни у нас адекватні, є затверджений прейскурант. Але зазначу, що до пацієнтів підходимо індивідуально. Є знижки для людей з інвалідністю та учасників бойових дій. Спортсмени лікуються у нас безкоштовно. Також для них є ще один напрямок – фізичне відновлення після інтенсивних тренувань», – інформує директор закладу-«переселенця».

Щодо штату, то в Любешові він невеликий. Окрім директора, котрий має спеціальність травматолога-ортопеда, працює тут лікарка зі спортивної медицини і лікувальної фізкультури, реабілітолог, масажист та менеджер.

Поступово ця спортивно-медична донецька команда вливається в робочі будні у Любешові, тут має і тимчасове місце проживання – у гуртожитку і в готелі.

«Назустріч нам пішла місцева влада та підприємець, які допомогли з житлом. Неабияк завдячуємо Олександру Борисюку, котрий надали комфортне приміщення для функціонування центру спортивної медицини», – каже очільник закладу.

Як же буде далі – говорити зараз досить складно. Однак, як наголошує Антон Діденко, вся їхня робоча команда мріє якнайшвидше повернутися додому.

«Віримо, що Перемога буде за Україною, і ми повернемося в Бахмут, де буквально рік тому вдалося відкрити реконструйований потужний заклад спортивної медицини», – підсумовує Антон Вадимович.