Переселенка з Мелітополя Оксана у Луцьку разом із донькою чекає на повернення з полону чоловіка, бійця полку «Азов».

Про це Суспільному жінка розповіла, його разом із іншими азовцями росіяни утримували в колонії на території окупованої Оленівки.

З міркувань безпеки не називає своє прізвище та не каже, як звуть чоловіка. Він вчитель та економіст за фахом, до 2014 року працював аудитором.

«Коли прийшла біда в наш хату, це було навіть без розмов, Він сказав: я іду! У 14-му році до лав добровольчого батальйону, а в 15-му же перейшов до «Азову». Було багато гарячих точок», – пригадує дружина бійця.

Після 24-го лютого, розповідає Оксана, її чоловік разом із підрозділом перебували в Маріуполі. Він постійно був на зв'язку і повідомляв, що з ним все добре, навіть коли їх остаточно затисли на «Азовсталі».

«Знаючи Азов і його побратимів, звісно вони були готові стояти до кінця. Вони за стилем життя і за думками, вони не здатні були здаватися в полон. Але вийшов наказ….. До цього майже тиждень йшли розмови про «екстракшн», про Туреччину і ми були на піднесенні, ми як на голках сиділи, ми чекали цього», – говорить Оксана.

Востаннє з чоловіком дружина спілкувалася у день, коли він виходив з «Азовсталі». Про виведення бійців з території заводу дізналася з СМС.

«Пишу йому, що вам же не можна, боюся за вас, за тебе конкретно. Він пише, що все буде добре і зв'язку не буде десь три місяці. Не хвилюйся, мамі привіт, дітей цілуй. Після цього – пустота, тиша», – каже жінка.

Після того, каже дружина азовця, вона отримувала повідомлення лише від побратимів чоловіка, які казали що із ним все добре, але підтвердити цю інформацію ніхто не міг.

Суспільному Оксана наголосила: вірить, що її чоловік повернеться додому. У списках загиблих та поранених, які надає РФ, його нема. Поки разом із донькою-випускницею жінка у Луцьку чекає звісток від коханого.