НАБУ і прокуратура програли суд першої інстанції колишній начальниці управління капітального будівництва Волинської ОДА Лілії Павловій.
Якщо рішення не скасують в апеляції, то з державного бюджету їй відшкодують 380 тисяч гривень за моральні страждання і матеріальні збитки, яких посадовиця зазнала через кримінальну справу шестирічної давності, пише Сила правди з посиланням на рішенні Луцького міськрайонного суду.
Лілія Павлова потрапила під слідство у 2017 році. Їй інкримінували зловживання владою, яке завдало збитків Міністерству оборони на 2 мільйони гривень. Йшлося про будівництво оборонних споруд в зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі протягом 2015-2016 років.
За версією слідства, чиновниця на догоду підрядникам внесла зміни в проектно-кошторисну документацію. Відтак бліндажі побудували з непридатного для такого типу споруд матеріалу.
«…на кожному з 10-ти взводних опорних пунктів замість залізобетонних конструкцій командно-спостережних пунктів та бліндажів УФС-3 використали металеві контейнери невідомого походження, міцність яких не відповідає технічним вимогам за призначенням, а їх вартість є набагато меншою від передбаченої кошторисом, що в свою чергу свідчить про свідоме безпідставне зменшення реальних витрат бюджетних коштів, виділених на будівництво, на загальну суму 6 977 090 грн, які були у подальшому привласнені невставленими службовими особами зазначених організацій, – йдеться у матеріалах справи. – Службові особи Волинської облдержадміністрації, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди підрядниками будівництва ТОВ«Житлобуд-2», ПАТ«Луцьксантехмонтаж№536», завищили обсяг виконаних робіт на суму 1 549 202 грн, шляхом затвердження проектно-кошторисної документації, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді переплати коштів резервного фонду державного бюджету України виділених на будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави на території Донецької області».
Спершу Лілії Павловій інкримінували частину 5 статті 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), а потім обвинувачення змінили на частину 2 статті 364 КК (Зловживання владою, або службовим становищем).
У суді свідки розповіли, що навесні 2015 року керівництво Міноборони висловило невдоволення темпом робіт на передньому краю бойових дій в районі Маріуполя і на одній з нарад у штабі прозвучала пропозиція використовувати під час будівництва взводних опорних пунктів металеві морські контейнери.
Цікаво, що волинським будівельним компаніям, які виконували згадані підряди, ТзОВ «Житлобуд-2» та ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536», вживані контейнери постачало підприємство брата на той час вже ексголови Донецької ОДА, нардепа Сергія Тарути Олександра Тарути «ПБП» Азовінтекс».
Відтак Генпрокуратура під керівництвом Юрія Луценка відкрила одразу кілька проваджень: відносно посадовців Міноборони – за недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки, чиновників з обласної адміністрації – за зловживання владою.
Справу передали на розгляд Вищому антикорупційному суду і у вересні 2021-го чиновницю виправдали.
«Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено того, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК, оскільки докази сторони обвинувачення ні самі по собі, ні у своїй сукупності не підтверджують: 1) використання обвинуваченою службового становища всупереч інтересам служби, 2) вчинення таких дій з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб та 3) заподіяння ними істотної шкоди інтересам держави. Відтак, в обвинуваченої відсутній склад злочину, передбаченого ст. 364 КК», – йшлося у виправдальному вироку.
Тож згодом жінка звернулася в суд щодо стягнення з правоохоронців матеріальної і моральної шкоди.
«Впродовж усього кримінального провадження вона жила у страху та боялася бути притягнутою до відповідальності за тяжкий злочин, який вона не вчиняла. Крім того, у зв’язку з розголосом даної справи в ЗМІ, у неї порушились зв’язки з рідними, близькими, друзями та знайомими, що змушувало її докладати значних зусиль для виправдовування та доведення своєї невинуватості.
… у день пред’явлення підозри, 17 листопада 2017 року, на фоні переживань і хвилювань вона потрапила до лікарні», – йдеться в обґрунтуванні позовних вимог.
Виправдана ексочільниця управління оцінила свої моральні страждання в понад 337 тисяч гривень і вказала, що на юридичний супровід витратила ще 55 тисяч.
Луцький міськрайонний суд в особі судді Романа Кихтюка визнав такі вимоги цілком адекватними і частково задовольнив позов, дещо зменшивши суму компенсації моральної шкоди.
«… суд вважає, що відшкодування шкоди, завданої неефективним розслідуванням злочину, може бути здійснено за рахунок держави Україна, яку у цій справі представляли органи, які мають для цього достатню компетенцію», – йдеться у рішенні.
Якщо прокуратура не скористається правом на апеляцію і рішення не скасують, то з державного бюджету Лілії Павловій виплатять 380 тисяч гривень.
Попередній допис
Коментарі