Два десятки волинських прокурорів, які не пройшли атестацію або ж були звільнені в порядку люстрації після Революції Гідності, відсудили у держави впродовж 2020-2023 років понад шість мільйонів гривень.

Більшість з них через суди поновилась на роботі і отримала компенсації за вимушені прогули, йдеться у статті Костянтина Яворського на шпальтах видання Сила правди.

Реформи, в яких засумнівалися суди

Після Революції Гідності у 2014-му в Україні вже кілька разів намагалися реформувати органи прокуратури. Вперше це відбулося того ж року за законом «Про очищення влади». Тоді по замовчуванню свої посади мали втратити керівники і заступники керівників регіональних органів прокуратури, які працювали в період президентства Віктора Януковича, та співробітники, які брали участь у справах із переслідування активістів. Закон набрав чинності восени 2014 року і саме тоді в прокуратурі відбулися чистки. По всій країні звільнили 208 прокурорсько-слідчих працівників. Із майже 18,5 тисяч.

У 2015-2016 роках відбулася реорганізація структури прокуратури, переатестація і конкурси на місцевому рівні.

У 2019-му реформа прокуратури продовжилася. Відповідно до прийнятого закону, з початку 2020 року Генеральна прокуратура України перетворилася в Офіс Генерального прокурора, прокуратури областей – в обласні прокуратури, а місцеві – в окружні. Їхні співробітники мали пройти атестацію: іспит у формі тестування із сотнею рандомних питань з 7000; пройти тест на IQ та співбесіду з практичним завданням. Упродовж 2019-2021 років участь в ній взяли 10 910 співробітників по всій країні (1083 – із Генпрокуратури, 3697 – з регіональних, 6130 – із місцевих). Успішно завершили усі три етапи три чверті з них – 8351 особа. На запит «Сили правди» в Офісі Генпрокурора не змогли повідомити, скільки із них – у Волинській області, бо, мовляв, таких даних не підраховували.

В результаті кожної хвилі реформи з’явилися такі прокурори, які не погодилися з люстрацією, скороченням, або негативними результатами атестації і пішли відстоювати свою позицію у суді. Ще у 2020 році тодішня Генпрокурорка Ірина Венедіктова говорила про 600 таких справ в масштабах країни.

«Конкурси 2015 року зосередились на місцевих прокуратурах і привели лише 3% нових людей в цей орган. Атестація 2019 року дозволила звільнити з посад половину прокурорів Офісу Генпрокурора та ще третину обласних та окружних прокуратур. Але ці цифри до кінця не відомі, адже атестація відбулася разом із процесом реорганізації, який передбачає скорочення посад. Найбільша проблема, що судові процеси про поновлення прокурорів на посадах як таких, що були незаконно звільнені, тривають і досі. Навіть Конституційний Суд України сказав своє слово, назвавши частину атестації 2019 року такою, що не відповідає Конституції України», – пише у своєму блозі експерт ГО «Адвокат майбутнього», експерт із кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.

Із тих, хто вирішили судитися, понад двом третім вдалося перемогти у судах, поновитися на посадах і ще й отримати компенсацію за так звані вимушені прогули. Загалом за останні три роки гроші одержали 19 волинських прокурорів.