Відомий український психіатр Спартак Суббота розповів про колишню дружину, яка як виявилось родом із Луцька.
Про це пише Таблоїд Волині.
У інтерв'ю на каналі «Це ніхто не буде дивитись» чоловік зізнався ведучій Еммі, що був одружений на дівчині Ані, з якою прожив у шлюбі «два роки, плюс-мінус кілька місяців»:
«Ми не дуже довго зустрічалися перед одруженням. У мене був товариш, а в нього була дівчина. А в дівчини була найкраща подруга. Вона приїжджала до дівчини в Київ і от їй треба було десь заночувати, вона заночувала в мене. А потім їхала навчатись у Кам'янець-Подільський, а сама вона з Луцька. І от через пів року вона переїхала до Києва. Не пройшло й кілька місяців, як ми одружилися. Я зробив пропозицію. Вона погодилась. Ми пробули в шлюбі два роки і плюс-мінус кілька місяців.
Це був дуже класний шлюб, насправді. Вона, наприклад, схилила мене до того, щоб я почав займатися танцями. Для мене це щось неймовірно. Я завжди кажу, що я доволі гнучкий, мене можна переконати, я за факти, я можу сказати окей я неправий, давайте щось змінювати. І вона сказала: «Слухай, я хочу піти на танці, але сама я не піду». Такий маленький шантаж. Я на той момент сидів за комп'ютером і сказав: «підемо». Після того ми ще змагання з нею вигравали. Ми займались соціальними танцями: сальса, бачата...
Дівчина дуже класна. Вона навчалась на психолога. Я порекомендував піти на когнітивно поведінкову терапію навчатися. У неї один раз не вийшло, але вона підготувалась. Вона дуже така наполеглива і дуже талановита дівчина. Дуже гарна дівчина по зовнішності, дуже приємна в комунікації. Вона нікого не ображає і вміє гарно розмовляти з людьми так,, щоб коректно доносити свою думку. Якщо їй хтось не подобається, вона не буде його обзивати чи казати, що ти щось погане робиш. Цього я, може, навіть трошки в неї навчився, що замість того, щоб з кимось «бодатися», чи щось доводити, просто роби свою справу і роби її краще.
Розлучилися, бо у нас дуже різні погляди на майбутнє, на сім'ю, на життя... і я просто вкрав би її молодість. Наприклад, мені не хочеться заводити дітей, і я навіть не дозволяю собі заводити домашню тварину. Я її приречу на страждання, бо я не дам їй те, що треба. І я вважаю, що моя колишня дружина Аня доволі хороша особистість, приємна людина. Я нічого про неї не можу сказати поганого, лише хороше. І я вважаю, що вона заслуговує на людину, яка буде її любити так, як вона хоче. Я просто не міг дати їй цього. Але вона хотіла в майбутньому дітей, вона була молода і виходить так, що я б просто користувався її довірою до себе і вкрав би її молодість. А я вважаю, що навіть при моєму цинічному підході до життя не маю права красти життя іншої людини.
Ми з нею поговорили про те і вона каже, що повністю мене розуміє, розуміє мій хід думок, що їй це боляче, але вона повністю погоджується. Це не була моя ініціатива. Ми дуже культурно, гарно розійшлись Зараз із нею не спілкуємось, але якщо вона мені напише, що їй треба буде якась допомога... Наскільки я знаю, то моя мати з нею спілкується. Мати мені може написати: «У Ані все добре, вона там-то, там-то...» А я ж не питав!», – розповідає Суббота.
Попередній допис
Наступний допис
Коментарі