Богдану Остапчуку - 29. Близько трьох років він несе службу поліцейським офіцером Вишнівської громади, що у Ковельському районі на Волині. З поліцією пов’язав своє життя одразу після закінчення школи: вступив до спеціалізованого університету, далі – був дільничним, а в 2020 році пройшов відбір та став поліцейським офіцером громади.

Про це пише ВолиньPost з посиланням на пресслужбу поліції Волині.

Тепер поліцейський готується перетворювати свою лють на зброю та нищити окупантів у складі штурмової бригади Національної поліції «Лють».

У 2014, одразу після випуску з університету, він одним із перших вступив до зведеного загону правоохоронців та деякий час виконував бойові завдання поблизу Краматорська на Донеччині. Поліцейський розповідає, що тоді усьому доводилося вчитися на практиці, а звикнути до нових викликів було не так просто.

Потім – ранок 24 лютого 2022, збір по тривозі, і вже за деякий час разом із колегою був у Ковельському РУПі:

«Той день, мені здається, згадуватимуть усі, це вже історія. Нас зібрали по тривозі, тоді розповіли деталі про повномасштабне вторгнення. Це для нас був, звісно, певний стрес, бо до таких подій звикнути просто неможливо».

За словами Богдана, у перші дні складно було втриматися у потоці інформації та кількості викликів, але все ж намагалися діяти оперативно, зважено і правильно, були постійно на території громади та стали надійною опорою для мешканців.

«Як тільки люди в населеному пункті бачили якийсь невідомий автомобіль, одразу телефонували, просили перевірити, думали, що диверсанти. На кожен виклик реагували, хоч це було не так просто. Люди не знали, що робити, куди бігти, як діяти у тих ситуаціях. Усі також запитували про наступ білорусів, бо наша громада не так далеко від кордону з ними, тому заспокоювати мешканців теж часто доводилося», - ділиться поліцейський.

Хлопець переконаний, що тепер прийшов його час змінити відносно спокійний тил на місце бойових дій:

«Я вирішив вступити у штурмову бригаду «Лють», адже мій обов’язок громадянина України – захищати її. Я повинен бути там, тому що хто, як не я, хто, як не ми».

Це рішення Богдан прийняв зважено, каже, що про подібне думав ще з початку повномасштабного вторгнення. А оголошення набору до цього поліцейського підрозділу – стало відповіддю на останнє запитання, і він зрозумів, що пора.

Нині він удосконалює свої професійні вміння та навички у тренувальному таборі разом із іншими бійцями «Люті»: «Близькі переживають, бо є ризики у моєму виборі, адже це війна, може статися що завгодно, але вони й розуміють важливість цієї місії, тому прийняли та підтримали моє рішення».

Свою територіальну громаду поліцейський залишив на колегу Максима, також ПОГа, з яким донині разом опікувалися спокоєм мешканців. Богдан переконаний, що він впорається, а після перемоги поліцейський обов’язково повернеться на свою посаду до своєї громади.

А зараз правоохоронець докладе максимум зусиль, аби Україна повернула усі свої території:

«Наша перемога – буде великою радістю для усього народу. Я вже собі спланував і подорож у Крим, і поїздку в Луганськ, Донецьк, аби відвідати там наших людей. Тому буду робити усе необхідне, щоб ми якнайшвидше перемогли, усе, що від мене залежить», - наголосив Богдан Остапчук.