23 березня 2022 року у Волинській обласній клінічній лікарні здійснили першу трансплантацію. Тоді пересадили нирку. Вже у червні 2022 року в медзакладі здійснили пересадку серця.

Повідомляє Суспільне.

За рік у медзакладі пересадили 26 донорських органів. Про те, як працює відділення трансплантації і які цілі поставлені на 2023-й рік, поспілкувалися з виконувачем обов’язків завідувача відділення трансплантації органів, хірургії печінки та підшлункової залози Богданом Степаном.

Скільки за неповний рік від 23 березня 2022-го зробили трансплантацій у відділенні, яке Ви очолюєте?

– На цей час ми виконали три пересадки серця і 23 пересадки нирок. Ми проводимо не тільки пересадку від трупних донорів, ми також працюємо з донорським матеріалом, який об'єднується в категорію родинних пересадок. Якщо в потенційного реципієнта є хтось із родини, з людей, хто може дати донорський орган, то ми працюємо з цією категорією пацієнтів і ці пересадки так само включаються в загальний реєстр.

Поки що ми працюємо із ниркою, серцем, але розглядаємо питання надалі працювати з пересадкою донорських печінок. Ми розвиваємося в цьому напрямку, в нас молода команда, вже досвідчена.

Як повномасштабна війна вплинула на вашу роботу і чи вплинула?

– Війна впливає на нашу роботу, за цей період часу ми мали працю не тільки з населенням Волині, але до нас зверталися, і ми робили операції з трансплантації людям, які є тимчасово переселеними особами. Вони поступили до нас з інших регіонів, але вони тривалий час були в реєстрі очікування донорських органів. Зараз вони успішно прооперовані, ми завжди маємо із ними контакт, незалежно від того, де вони фізично перебувають.

Самі бойові дії впливають на нашу роботу, неодноразово нам доводилося під час повітряних тривог в операційній працювати. Але ми все робимо для того, щоб контингент пацієнтів, які потребують операції трансплантації, отримали лікування.

Як відбувався підготовчий процес для того, щоб розпочати трансплантації. На сайті лікарні повідомлялося, що 7 лютого 2021 року обласна клінічна лікарня отримала ліцензію на трансплантологію. Що передувало тому, що у березні 2022 ви зробили першу трансплантацію нирки?

– Лікарня йшла певний період до цього моменту, тому що забезпечення оперативних втручань цих пацієнтів — це досить складний процес, який потребує розвитку матеріально-технічної бази.

На момент 7 лютого, коли лікарня отримала ліцензію, комісія, яка інспектувала наш медичний заклад, вони зробили висновок, що ми можемо проводити такі оперативні втручання. Тобто забезпечення, цикли обстежень, яких потребують дані пацієнти, ми все сконцентрували на нашій лікарняній базі. І тільки тоді у нас з’явилася можливість отримати ліцензію на участь в пілотному проєкті МОЗу на проведення трансплантацій органів. Безпосередньо цей підготовчий етап, він був тривалий, складний.

Коли можна сказати, що трансплантація успішна?

– Коли пацієнт виписується зі стаціонару, каже: "Дякую! Я почав жити новим життям", – тоді ми можемо сказати, що ми успішно провели операцію з пересадки органу. Але як я вже наголошував, ми ніколи не кажемо: "До побачення", а ці люди, якщо виникають якісь питання, вони завжди з нами контактують, ми з ними постійно перебуваємо на зв’язку.

Скільки потрібно часу, щоб орган запрацював і ви знали, що він працює, що він не відторгнеться?

– Важко сказати, приблизно, щоб ми могли точно сказати, то це від двох тижнів до одного місяця. В декого довше, інколи менше, але кожен людський організм реагує по-різному і ми не можемо сказати конкретно, що от стільки часу людина буде в стаціонарі й в такий-то день ми зможемо її виписати.

Однозначно, що родинні пересадки легше проходять, пацієнти швидше відновлюються і швидше такі пацієнти виписуються зі стаціонару. Якщо питання про трупне донорство, то тут дещо інакша картина. Процес відновлення трохи довший і ми не можемо сказати конкретно, що через таку-то кількість днів ви будете вдома. Але люди виписуються, органи запрацьовують і все добре.

Ви уже згадували, що з пацієнтами своїми не прощаєтесь остаточно, потрібен контроль і людина має впорядкувати своє життя, вести певний спосіб життя. Тобто їй потрібні препарати, потрібні обстеження. Хто цим займається?

– В лікарні є спеціальні люди, закріплені, які займаються видачею імуносупресивних препаратів людям після перенесених таких втручань. Ми можемо тільки забезпечити людину в перші дні після виписки, якщо вона з іншої області, щоб на момент доїзду і постановки на облік у себе за місцем проживання, вона отримала ці препарати безпосередньо вдома.

Ці препарати видаються державою безплатно для пацієнта, але такі люди вони проходять вимірювання концентрації препарату в крові, тому що банальна вірусна інфекція може спричинити до того, що концентрація препарату може збільшитись або зменшитись. Тобто вони контролюють це. Здебільшого, вони живуть нормальним, активним життям, займаються своїми справами.

Чи можна назвати трансплантологію зараз, у час війни, пріоритетною галуззю медицини та розвитку медицини в Україні. Наскільки НСЗУ готова виділяти кошти для того, аби трансплантологія в Україні розвивалась?

– Якщо просто узяти та з математичної точки зору підрахувати, скільки наші реципієнти платили коштів за кордоном, щоб виконати такі операції та оскільки зараз за пілотним проєктом держава фінансує всі операції трансплантології, тобто держава однозначно не втрачає на цьому.

Економічний зиск для власних громадян однозначно великий. Я не виключаю, що після перемоги, люди поїдуть до нас, як їздили за кордон, до різних інших країн. Вони будуть приїжджати сюди, ставати в реєстр, будуть обстежуватися, але для громадян інших країн це буде на платній основі й, відповідно, економічний зиск Національної служби здоров’я, Міністерства охорони здоров’я і держави буде в цьому. Але основний пріоритет у нас зберігається – це громадяни нашої країни.