Жителька Любешова Іванна із серпня минулого року служить у складі 100 окремої бригади територіальної оборони Волині.

Вона є заступницею командира роти вогневої підтримки з морально-психологічного забезпечення одного з окремих батальйонів, - пише газета «Нове життя».

Лише рік тому Іванна стала випускницею Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за спеціальністю «Міжнародні відносини». Тоді вона пройшла навчання і на військовій кафедрі, яка функціонувала при їхньому виші.

«Там присвоїли мені офіцерське звання. Відколи стала служити, то була молодшим лейтенантом. Тепер уже лейтенант», – розповідає Іванна.

Коли ж розпочалася повномасштабна російсько-українська війна, вона відразу виявила нестримне бажання іти служити. Однак спочатку прислухалася до порад мами, котра неабияк хвилювалася за свою доньку й відправила її за кордон. Чотири місяці Іванна жила у Мюнхені (Німеччина), і весь цей час мріяла про повернення додому.

«Я дуже сильно плакала і ніяк не хотіла там бути. Тож на свій день народження, який відзначаю 8 липня, повернулася в Україну. А вже 26 липня рішуче переступила поріг місцевого військкомату. Поклала на стіл свій військовий квиток і сказала, що хочу служити. Звісно, воєнком був дещо шокований», – пригадує наша землячка.

Уже 8 серпня у неї був перший день служби. Спочатку Іванна не знала, що на неї чекає, тому, звісно, хвилювалася. Тим паче у підрозділі вона була і є єдиною жінкою. Служить разом із 101 чоловіком-військовослужбовцем. Саме її побратими дали їй позивне «Кобра», адже, як зазначає сама Іванна, має характер із перчинкою.

«Спочатку я комплексувала. Було незручно піти в душ, переодягнутися. Тепер уже я до всього звикла. Мої колеги мене відразу класно сприйняли, і тепер я вже не уявляю свого життя без них. Навіть якщо мені дають день-два відпустки, то мене вже «ламає», і я хочу їхати назад на службу», – каже Іванна, котра жодного разу не пошкодувала свій вибір – зодягнути військову форму.