Головний сержант Камінь-Каширського батальйону Волинської бригади тероборони Володимир розповів, як у нього з'явилося «футбольне» псевдо.

Історією поділилися на сторінці 100-ї окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці.

Свого часу чоловік відслужив 14 років у Державній прикордонній службі, а з початком широкомасштабного вторгнення рф став до лав бригади.

Історія позивного головного сержанта сягає часів його юності.

«Володимир крутезно грав у футбол – та ще й на «козирній» позиції нападника! А за свого кумира вважав легендарного форварда дніпровського «Дніпра» та київського «Динамо» Олега Протасова. Тож і «приклеїлася» до хлопця відповідна «кликуха» – «Протас», яка згодом стала армійським псевдо.

– Які голи Вам вдавалися найкраще – правою, лівою, головою?, – цікавимося у Володимира Миколайовича.

– Всяко получалося – був молодий, шустрий… Тож у свій час таки доволі непогано виходило давати раду м’ячу. Пам’ятаю, навіть у 37 років ще цілком пристойно грав проти 20-літніх хлопців, – скромно зазначає чоловік», – йдеться у дописі.

До речі, під час служби прикордонником Володимир Миколайович регулярно брав участь і здобував перемоги у змаганнях з офіцерського багатоборства.

Щодо посадових обов’язків головного сержанта батальйону – то їх у пана Володимира справді багато. Це і відповідальність за рівень бойової підготовки та морально-психологічний стан усього солдатського та сержантського складу. І турбота про всебічне забезпечення підрозділів (продовольче, речове, озброєння тощо). А також контроль за порядком проходження служби (направлення на навчання, посадове підвищення, вчасне присвоєння чергових військових звань).

Попри таку завантаженість, головний сержант з позивним «Протас» на службу аніскілечки не нарікає:

– Абсолютна більшість особового складу нашого батальйону – це люди, які добровольцями прийшли до військкоматів у перші дні широкомасштабного вторгнення. Вони знають, що їх вдома чекають – живими і з Перемогою – їхні сім’ї. І я точно впевнений у своїх хлопцях на полі бою. Вони з гідністю воюватимуть – за нашу Україну, за своїх рідних.