Сьогодні, 17 травня, у Луцьку попрощалися з двома бійцями – Віталієм Шевчуком і Тарасом Михном. Обидва воїни загинули під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України.

Про це пише ВолиньPost.

Відспівували Героїв об 11 годині у Кафедральному соборі Святої Трійці.

Лучанин Шевчук Віталій Петрович народився 30 вересня 1987 року. Чоловіка мобілізували до складу військової частини на посаду старшого стрільця десантно-штурмового батальйону. 8 травня 2023 року в районі Кремінної, що на Луганщині, воїн загинув.

Життя мешканця Боратинської громади Михна Тараса Валерійовича обірвалося 10 травня у Куп’янську Харківської області. Воїну навіки – 32.

Віддати останню шану і провести до небесного легіону бійців прийшли чимало людей. Окрім рідних, друзів та побратимів, до спільної молитви за упокій спочилих воїнів долучилися багато небайдужих лучан.

«Вже вкотре у нашому соборі ми промовляємо слова «Вічна пам’ять». У чому вони полягають? Розмірковуючи над цими словами, ми говоримо, що те, що було вчора», – історія, яку ми не повинні забувати, – виголосив декан собору протоієрей Микола Нецькар під час проповіді. – Сьогодні посеред храму ми бачимо дві труни, в яких лежать наші захисники, наші воїни. В чому вина їхня, що вони померли? Абсолютно вини їхньої немає. Вина ворога в тому, що вони лежать тут мертвими. Біля їхніх тіл стоїть їхня родина, скорбить і плаче в чорних хустках, одежах жалоби. Ми для того прийшли, щоби підтримати ці родини, а разом із тим заявити, що смертю нас не залякати».

Після завершення панахиди домовини з тілами Героїв прощальною ходою пронесли Театральним майданом. У цей момент лучани, віддаючи останню шану загиблим, утворили живий коридор і прихилили коліна перед захисниками. Біля фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» скорботна процесія зупинилася і виконала Державний Гімн.

Редакція ГІТу  виловлює щирі співчуття близьким загиблих Героїв. Вічна пам’ять, честь і шана!