За останні пів року на Волині зробили уже 14 операцій з трансплантації органів, 6 з яких - від померлих людей. Скільки волинян прижиттєво надали згоду на пересадку органів після смерті та куди звертатися, аби це зробити, дізнавалися журналісти VSN.
В Україні вже 4 роки діє закон, який дозволяє пересаджувати органи від померлих донорів. Посмертно людина може бути донором серця, легенів, комплексу «серце-легені», печінки, нирки, підшлункової залози, підшлункової залози з ниркою, селезінки, паращитовидної залози, кишківника, м’яких тканин, тканин опорно-рухового апарату, судин та клапанів серця, очного яблука або його складових, шкіри, матки, гортані, трахеї, верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, обличчя.
Завідувач відділення трансплантології у Волинській обласній клінічній лікарні Михайло Загрійчук розповів, що за 6 місяців, із 13 проведених транспантацій нирок, 5 - від посмертних донорів. Також від померлої людини пересадили серце.
Кожен повнолітній українець може визначитися – чи згоден він після смерті стати донором органів. Для цього потрібно написати письмову заяву про свою згоду або незгоду щодо посмертного донорства. Цю заяву внесуть до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ). Така інформація є закритою і стає доступною після діагностування людині смерті мозку.
«На жаль, випадки, коли волиняни звертаються з приводу прижиттєвої згоди на посмертну трансплантацію, поодинокі. Тому, це рішення вимушені приймати родичі померлого. Минулого тижня, наприклад, такої згоди не дали, а ми могли врятувати 4 життя. Дуже важко проговорювати такі речі з близькими одразу після смерті людини, адже в людей горе» - зауважив Михайло Загрійчук.
Внесення змін до закону сприяло би збільшенню кількості врятованих життів за допомогою трансплантації, адже наразі в Україні діє «презумпція незгоди», тобто вважається, якщо людина при житті не надала згоду на такі операції, то вона - не згідна і відповідальність за прийняття рішення перекладається на родичів.
«В інших країнах існує «презумпція згоди», тобто вважається, якщо людина при житті таких заяв не декларувала - вона апріорі згодна на трансплантацію власних органів після смерті. Якби це почало діяти в Україні, то збільшило б кількість проведених трансплантацій до 40%» - наголосив Михайло Загрійчук.
Важливим є те, що кількість заяв щодо згоди/незгоди на донорство, які вносяться до ЄДІСТ, необмежена. Тобто, людина має право за життя змінювати свої рішення, а остання написана заява є вирішальною і нівелює всі попередні.
Заяву про рішення щодо донорства можна написати трансплант-координатору у будь-якій лікарні. Подавати її потрібно особисто і мати при собі паспорт або ID-картку та індивідуальний податковий номер. Знайти найближчий заклад можна на сайті Українського центру трансплант-координації у розділі «Регіональні центри».
Посмертними донорами органів не можуть бути діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; люди, визнані недієздатними; ті, чия особистість невстановлена; військовослужбовці, які загинули під час бойових дій.
Попередній допис
Наступний допис
Коментарі