Стас Ткаченко з міста Ковель, що на Волині. Він міг лишитися за кордоном. Але у свої 19 років вирішив повернутися і боронити батьківщину - пліч-о-пліч із друзями. Молодого бійця, який отримав важке поранення під час контрнаступальних дій, ставлять на ноги у Національному реабілітаційному центрі "НЕЗЛАМНІ" (UNBROKEN).

Про це йдеться на сторінці "Перше медичне об'єднання Львова" у фейсбуці.

Нині хлопцеві - 21 рік. Він активний громадський діяч та спортсмен. Зброю в руках вміє тримати з юних років - вчився цьому у друзів з полку “Азов”. 24 лютого 2022 року Став застав у Варшаві, де тоді працював. Попри можливість залишитися у Польщі, хлопець зібрав речі та поїхав додому. Спершу служив у ТРО. Перший бойовий досвід отримав у складі бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна - в боях за Херсонщину. А згодом Стас перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, кістяк якої - ветерани “Азову”. Саме ідеологія цих бійців, їхнє братерство та відданість Україні імпонують Стасові. Молодий воїн стає командиром гранатометного відділення. З ним у підрозділі несуть службу і його найкращі друзі.

“Найважче під час служби втрачати своїх близьких хлопців, з якими знайомий з дитинства” - каже Стас.

Поранення хлопець отримує під час контрнаступальних дій в районі Бахмуту - 28 червня 2023 року. Захисник пригадує як це було: «Ми штурмували та були в тісному контакті з ворогом. Я почув, що побратим 300-й. Пішов йому на допомогу і в мить куля прилітає мені прямо в ногу. Почалася масивна кровотеча. Я в стані шоку на автоматі наклав собі турнікет. Біль був страшний, а моя спроба встати на ноги провалилась. Хлопці продовжували тримати контакт з ворогом, а я повз на чотирьох до точки евакуації. Це було найважче, бо поранена нога постійно за щось чіплялась, а через біль я заледве не втрачав свідомість».

Стаса разом з іншими 300-ми евакуювали до Дніпра. Там його стан стабілізували і відправили далі - на Львів. До Центру "НЕЗЛАМНІ".

“Хлопець поступив до нас з багатоуламковими переломами двох кісток гомілки та з наскрізною кульовою раною. Першим нашим кроком було загоєння рани, аби провести реконструктивну операцію на великій гомілковій кістці та уникнути інфекції. Паралельно ми виконали втручання по реконструкції малої гомілкової кістки та зафіксували її апаратом зовнішньої фіксації” - ділиться історією молодого пацієнта травматолог Центру НЕЗЛАМНІ Микола Блиндюк.

Завдяки командній роботі лікарів рана добре загоїлася і хлопець вже готується до великої реконструктивної операції, після якої на нього чекає тривала реабілітація у нашому Центрі. Стас дуже позитивно налаштований, швидко відновлюється і хоче до своїх. Вірить: він ще обов’язково помститься ворогові за загиблих друзів