На Волині до крайнього села дільничий ветеринар добирається 18 кілометрів конем.

Марія Криса – завідувачка Голобської дільничної лікарні ветеринарної медицини Ковельської державної ветлікарні. Заслужена працівниця ветеринарної медицини на Волині. Її знають і шанують в районі. 

На роботу в Голобську дільницю Марія Олексіївна прийшла в 1976 році і трудиться на ветеринарній ниві вже 47 років. За майже п’ять десятків літ не змінила жодного місця роботи, продовжує працювати навіть на заслуженому відпочинку. Причина єдина – відданість професії, яку, як каже, обрала, бо з дитинства дуже любила тварин і сільське життя, – розповіли у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області, пише Конкурент. 

Пані Марія навчалася у Львівському зооветеринарному інституті. Там зустріла своє кохання (чоловік пані Марії був теж ветеринарним лікарем), разом закінчили навчання, одружилися, народили четвірку дітей. 

«Сини Володимир, Андрій Юрій і донька Юлія також пішли шляхом батьків – здобули ветеринарну освіту і стали працювати в цій галузі. Так відбулася династія ветеринарів в родині Марії Олексіївни. Сумно лише, що не стало чоловіка і пішов з життя син Володимир», – йдеться у повідомленні.

Марія Криса уже кілька років на заслуженому відпочинку, втім роботи не полишає, бо, як каже, любить тварин і їй подобається про них піклуватися. 

«Люблю помагати їм і хочу, щоб вони всі були здорові», – наголошує. 

За майже п’ятий десяток літ – сотні врятованих і вилікуваних тварин. Марія Олексіївна пригадує випадок, який трапився в колгоспі у Голобах, коли вдосвіта випустили на пасовище худобу на мокру конюшину, корови подулися і ледве не загинули. Ветеринари робили все можливе, аби врятувати поголів’я. І таких випадків було безліч. Але Марія Олексіївна зізнається, що не старається їх запам’ятовувати. Бо як каже, це її щоденна робота, головне – аби був результат.

Заслуженій лікарці люди через роки дякують за її працю. Якось перепинила одна жінка на дорозі і каже: «Маріє Олексіївно, пам’ятаєте, як ви мені поросятко спасли? Всі казали, що не житиме, а ви взялися лікувати – і врятували!».

Нині ж роботи в дільничного ветеринара, розповідає лікарка, менше, аніж колись, позаяк кількість поголів’я зменшилось, люди збувають корів, бо молоко дешеве і не вигідно тримати.

А колись Марія Олексіївна обслуговувала понад 13 000 голів рогатої худоби. Сьогодні для порівняння – лиш тисячу.

Робота дільничного ветеринара нині в основному полягає у профілактиці інфекційних хвороб тварин: вакцинація собак і котів проти сказу, коней проти сибірки, перевіряють велику рогату худобу на лейкоз, досліджують на туберкульоз. Голобська дільниця нині обслуговує 19 сіл.

«Виїзд бригади відбувається щотижня. До населених пунктів ветеринари добираються підводою. До крайнього села, наприклад, треба їхати конем – 18 кілометрів! Але й це не завада продовжуватисправу, якій Марія Олексіївна присвятила все життя!» – розповіли у Держпродспоживслужбі.