Щоліта до нейрохірургів Волинської обласної клінічної лікарні потрапляє 20 – 25 пацієнтів з травмою хребта внаслідок невдалого пірнання.

Про це розповів завідувач відділення нейрохірургії Волинської обласної клінічної лікарні Іван Бобрик, – повідомив у фейсбуці Андрій Гнатюк, пише Конкурент.

Зі слів волинського медика, пірнальні травми реєструють від першого прогрівання водойм до пізнього літа. Одна з найпоширеніших причин – люди нехтують мілкотою. Але одного незграбного стрибка достатньо, щоб або загинути, або назавжди залишитися інвалідом. 

«Удар головою об дно призводить до зламу шийних хребців і ушкодження спинного мозку. Більшість випадків закінчуються загибеллю, бо людина втрачає здатність рухати кінцівками, а отже, не може самостійно вибратися з води. Ті ж, хто допомагають витягнути з води, не завжди діють грамотно. Якщо є можливість, діставати травмованого пірнальника варто кільком людям, акуратно підтримуючи шию та голову, пересвідчитися, чи травмований не вдихає воду. Хворого треба покласти на твердій поверхні до приїзду швидкої, бригаді якої розповісти про деталі самостійно наданої допомоги», – йдеться в дописі.

Найперше правило, наголошує Іван Бобрик, – зайвий раз не рухати людину і не транспортувати самостійно, бо хворого можна травмувати ще більше. І тоді людина стане повним інвалідом, а життя її нетривалим.

Серед типових симптомів травмування:

  • нерухомі руки й ноги;
  • зниження чутливості кінцівок, а також тулуба;
  • важке дихання животом.

Дуже важливо якомога швидше доправити пацієнта в лікарню, де надають профільну спеціалізовану допомогу. Хірургія полягає в звільненні спинного мозку від уламку хребців та фіксації хребта різними металевими конструкціями.

Зі слів патрульного на воді Павла Романюка, лише цього року на центральному пляжі в Луцьку рятувальники витягли зі Стиру 12-х травмованих людей. Щодня берег пильнують троє постових – кожен відповідає за 50-метрову ділянку.

Проте люди, особливо підлітки, нехтують заборонами й купаються у невідведених місцях. До таких належить ділянка біля причалу прогулянкового катера в парку. Хоч глибина там більш як 4 метри і дно не захаращене, за кілька метрів за течією на плавців чекає небезпека – наприкінці 90-х років частина бетонної конструкції відкололася й пішла на дно. Багато разів порушували питання про загрозу для людей, проте бетон так і не дістали. Зараз рівень води в річці до вершини конструкції менш як 2 метри, і невдалий стрибок може призвести до загибелі людини.

Як розповів Павло Романюк, приблизно 1998 року він був свідком того, як молодий хлопець хотів похизуватися пірнанням перед своєю дівчиною. І загинув раптово.

Ще однією причиною трагедій можуть бути повалені дерева, які несе течія. І їх не завжди видно, бо може ховати вода. Нещодавно Павло встиг відзняти таку колоду розміром майже на всю ширину русла. І одному пірнальникові може пощастити, а іншому за кілька секунд – ні. Ударитися в таку перешкоду можна й випливаючи з води.

Тому і лікарі, і рятувальники закликають бути дуже пильними під час купання.