Бійців 77 окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил України на позиції в Бахмуті від голоду врятувала собака Жужа. Через шквальний ворожий вогонь підійти до захисників не було можливості. Тоді, на четвертий день без їжі, Жужа почала розкопувати та приносити бійцям консерви і сухпайки.

Історію ТСН розповів військовослужбовець з Ковеля, Роман “Ластівка” Кліщук. Зараз захисник перебуває у госпіталі. Після одужання він хоче забрати Жужу на Волинь, до себе додому.

Військові не могли залишити позицію

Роман пояснює, що військові мали тримати позицію на Донеччині три доби і взяли відповідний запас їжі.

“Вона (собака – ред.) вже була на позиції, коли ми прийшли. Я так розумію, що десь її будинок був там, де ми тримали позицію у Бахмуті. У нас їжа закінчилася. Мали стояти три доби, але шквальний вогонь був. До нас підійти не могли, щоб поміняти,та і ми вийти не могли. Стояли ще плюс шість діб, тобто всього дев’ять діб стояли. І ні провізії, нічого не було, сиділи без їжі”, – розповів військовослужбовець.

Зрозумів – настав час нести їжу їй

Тоді собака звідкись почав приносити захисникам їжу, каже Роман. Він жартує, що Жужа зрозуміла – якщо її перестали годувати, настав час нести продукти їй.

“Чи свої мала нички, чи, може, якісь старі позиції були. Суть у тому, що вона свої заощадження приносила - пайки, консерви такі маленькі, кільку. Я думаю, що вона зрозуміла, що в нас вже нічого немає і тому почала носити. Зрозумів собака, що якщо ми її не кормимо, то пора їй нести нам. Я не знаю, може, вона не те щоб не могла відкрити… може, розуміла, … полюбила нас [сміється], не знаю”, – каже захисник.

Ковбасою ділитися не захотіла

Собака приносила сухпайки, військові відкривали їх і віддавали Жужі її “долю”, розповідає Роман. Втім, знайденою ковбасою з чоловіками ділитися не захотіла, сміється захисник.

“У нас був такий сарайчик невеличкий, і він прикритий деревами. Ми за ті дерева не виходили, бо часто дрони літали, щоб нас не спалили. І вона (собака – ред.) під деревами стала і ту ж ковбасу почала роздирати. Ковбасою так і не поділилася”, – Роман.


“Жужа гідна того, щоб про неї знали”

Він і назвав собаку на позиції Жужою. Військовий розповідає, що це перше прізвисько, що спало йому на думку. Роман планує забрати бойову подругу до себе додому.

“Забираю її, поїде зі мною на Волинь, у Ковель. Я зараз у госпіталі, хлопці інші за нею дивляться, але забирати буду я. Так у планах, а там буде видно”, – каже Роман.

Чоловік у соцмережах викладає відео передової. Героїня одного з них – Жужа. Військовий пише, що вона гідна того, аби про неї знали.

“Це Жужа. На одній із позицій у нас закінчилась їжа. Підхід до нас був тяжкий, і вже чотири дні були без їжі. Тоді Жужа почала носити нам сухпайки. Було видно, що вони викопані десь з-під землі, уламків. Це, звичайно, не пес Патрон, але вона гідна того, щоб її знали. Зараз вона живе з нами”, – підписав боєць відео з передової в Мережі.