Уже кілька років мешканці Боратинської та Луцької громад потерпають від неприємного запаху. Дискусії про те, що ж насправді є причиною смороду ведуться давно.

Найбільше сморід чути на прилеглих до Гнідавського цукрового заводу в територіях, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

«Хто буде сюди їхати в той Луцьк туристичний? Хто буде сюди їхати дихати тим смородом? Я вже не кажу про наших дітей, про наших людей. Ми вже до всього привикли. Але ми не будемо терпіти», - розповіла одна із мешканок громади.

Боратинська сільрада вже неодноразово зверталася й до контролюючих органів і безпосередньо до керівництва цукрового заводу, який знаходиться на території громади, аби з'ясувати, що є реальною причиною смороду. Сьогодні роботу у цьому напрямку продовжує спеціальна комісія.

«Для того, щоб провести сьогоднішні засідання, ми хотіли збирати максимум матеріалів, щоб ми могли його оприлюднити на сьогоднішній день і спільно прийняти якісь рішення. Не просто посидіти, поговорити, а щоб конкретно було рішення, від чого люди повинні зрозуміти, що ми працюємо, що ми бачимо вихід ситуації. Ми не ставимо завдання когось тиску на бізнес, ми ставимо завдання вирішення проблеми», - зазначив голова Боратинської громади Сергій Яручик.

Неприємний запах у Боратинській громаді в Луцьку почав з'являтися у 2016 році, після того, як на території цукрового запрацював завод «Біопек», який займається переробкою відходів від виробництва цукру. З них виготовляють біоетанол, його використовують як паливо. Найбільший сморід і скандал був у 2017 році.

«Смердить конкретними речовинами, які викликають сморід. Це аміак, сірководень, плюс ще оцтова кислота», - каже очільниця відділу екології Луцькради Оксана Лисак.

Концентрація шкідливих речовин у деяких місцях перевищувала допустиму норму у 20 разів.

«Коли ми передали ці результати в Держпродспоживслужбу як доказ того, що є вплив на здоров'я населення, тому що це перевищення гранично встановленої концентрації, Держпродспоживслужба видала припис - припинити експлуатацію, очистити, провести санацію, проводити моніторинг, про який звучало, в певний термін», - зауважила Оксана Лисак.

Тоді підприємства, ніби як провело усі потрібні роботи, і смороду стало набагато менше. Знову гостре питання постало у 2019-му.

«Я допускаю, я не констатую, накопичуються знову ж на тому об'єкті, на очисних спорудах, тому що підприємство не припиняє свою діяльність. Якщо Гнідавський циклічно, то Біопек працює постійно», - сказала очільниця відділу екології Луцькради.

На думку екологині, щоб точно зрозуміти, що саме є джерелом смороду, слід повторно провести низку досліджень.

«Ми ще раз замовляємо аналізи в період, коли є південний південно-західний вітер, що має напрямок на наш район ДПЗ, на Луцьк, на Львівську. Якщо північно-західний вітер, значить, буде страждати або Вересневе, або Гірка Полонка. Міряємо в підвітряний час, якщо ми хочемо дійсно побачити результати, передаємо на Держпродспоживслужбу з вимогою вжити заходи для приведення в норму викидів від цього об'єкта», - додала екологиня.

Фільтраційні поля цукрового заводу – обов'язкова умова його роботи. Ці поля виконують функції очисних споруд і їх у заводу майже 100 гектарів. Виявилося, завод передав їх у користування підприємству «Агротехцукор».

«Перевіривши дозвільну систему «Агротехцукру», жодного дозволу, не знайдено - ні на викиди, ні на приймання відходів.І в 2022-23 році, якщо «Агротехцукор» без жодних дозвільних документів використовує ділянку для власних потреб,що робить там скид Гнідавського цукрового і «Біопеку»? Чиї там відходи?», - наголосила депутатка Боратинської сільради Людмила Коваль.

Цілком ймовірно, що «Агротехцукор» міг укласти договори з іншими підприємствами та приймати ще й інші відходи. Представники цукрового заводу точно так і не змогли пояснити, контролюють вони чині свої фільтраційні поля - попросили час на те, щоб ознайомитися з документами.

Відомо те, що охорони на цих очисних спорудах теж немає. Таким чином відходи невідомого походження туди може вивозити хто завгодно, що ще більше ускладнює пошук причини і джерела смороду.

Комісія при Боратинській сільській раді відправила усі необхідні запити до «Агротехцукру», аби зрозуміти та перевірити його діяльність.

Також найближчим часом складуть перелік усіх підприємств на території Луцька та Боратинської громади, які знаходяться в ймовірних районах поширення смороду, та проведуть дослідження відходів їхнього виробництва. Низка перевірок відбудеться і на місцях, де буде чути сморід, та самих фільтраційних полях.