Жителька села Сільце на Волині 46-річна Тамара Рибчук чекає з війни чоловіка і двох старших синів, які пішли у військо з перших днів повномасштабного вторгнення.

Суспільному жінка розповіла: залишилася вдома із молодшим сином.

Чоловік Олег – колишній сільський голова, нині бойовий медик. Старший син 25-річний Владислав до повномасштабної війни служив за контрактом у Нацгвардії в Луцьку, одружився та тішився первістку, каже мама. Зараз він служить у 100-тій бригаді тероборони.


Найважче, — говорить Тамара, — було у перші дні війни:

"У мене всі з хати пішли. Вони були налаштовані так. Дуже було тяжко. Мені тоді не хотілося нічого їсти, ні з ким не говорити".

Середній син Дмитро – у 2021-му році завершив строкову службу. Зараз разом з батьком у 101 Закарпатській бригаді.


Зі слів Тамари, вона щодня телефонує чоловікові та синам, але подробиць рідні їй не розповідають:

"В них завжди все добре. Діти пишуть: "мама, привіт. Все ОК". Коли їх забрали в Бахмут, то я навіть і не знала. Вони нічого мені і не казали".

Після того, як чоловіки пішли воювати жінці довелося продати корів, бо вести господарство самій складно. А ще, — каже жінка, — у 46 довелося вивчитися та отримати водійське посвідчення.

"Дуже було страшно перший раз. Як чоловік приїде, то не страшно з ним. А от самій було дуже страшно. Приїде, показує, там, щоб масло було подивишся", — додає Тамара Рибчук.


Олег декілька місяців тому отримав орден "Золотий Хрест". Нині разом із середнім сином служить у Київській області.

"Знати, що в тебе два воює? Особливо зараз, ще один біля мене. Ми з ним були в Бахмуті, в самому Бахмуті були. А другий зараз сидить під Лиманом, це трошки тяжкувато", — говорить чоловік.

Як розповів Суспільному сільський голова Віктор Ковальчук, 75 чоловіків з Велицької громади нині служать у війську.