Бойовий медик «Умка» з Волині евакуював з-під Бахмута близько 200 поранених українських бійців з різних бригад і підрозділів за понад 100 днів.

Про це повідомила 100 Окрема Бригада Територіальної Оборони.

Коли Луцький батальйон тероборони воював під Бахмутом, бойовий медик першої стрілецької роти Луцького батальйону Волинської бригади тероборони Сергій на псевдо «Умка» евакуював близько 200 бійців упродовж понад 100 днів. Тоді він відповідав за евакуацію поранених і в його обов'язки входило забрати пораненого і доправити на стабілізаційний пункт, проводячи в дорозі необхідні маніпуляції.

«Вранці 25 лютого 2022 року, терміново повернувшись із закордонного відрядження, я прийшов у військкомат… у довгому білому пуховику, - пояснив історію свого доволі незвичного псевдо пан Сергій. - Хтось тицьнув на мене пальцем і вигукнув: «Дивіться – Умка!»

Спочатку «Умка» служив на посаді стрільця, але вже незабаром був призначений на посаду бойового медика взводу, а тоді і бойового медика роти. Хоча за освітою чоловік… економіст:

«Свого часу працював на виробництві в Польщі, - розповів чоловік прес-службі 100-ї Окремої Бригади Територіальної Оборони. - І за вимогами правил техніки безпеки там було мусово, аби хтось мав навики парамедицини й міг надати невідкладну допомогу. Ніхто не хотів на те зголошуватися. А я пішов – було цікаво. Закінчив курс парамедицини, отримав сертифікат. Хоча, звісно, й гадки тоді не мав, що доведеться застосовувати набуті знання на фронті…»
«Коли передають, що в тебе одночасно п’ять поранених, перша реакція – трусяться руки, а в голові починають роїтися хаотичні думки, - каже «Умка», який рятував не тільки луцьких тероборонівціі, а представників багатьох інших бригад і підрозділів. - Але коли ти вже бачиш людину перед собою – тремор зникає. Починаєш думати головою і робити те, що мусиш робити. Там не працює «мої – не мої». Там працює одне правило: тебе попросили про допомогу – ти її надаєш».

Бойовий медик роти також розповів, що вдома на нього з Перемогою чекають мама та друзі, а також чотирилапа улюблениця – киця Матильда / Чмотя, представниця породи перська шиншила.

«Не дивуйтеся з подвійного імені кішки, - каже «Умка». - Все дуже просто: коли вона хороша – то вона Матильда, а коли погана – то Чмотя».