Проблему з періодичним неприємним запахом у місті Луцьку можна вирішити за допомогою будівництва очисних споруд на базі Гнідавського цукрового заводу та заводу «Біо-ПЕК», котрі пов'язані виробничими процесами, та реконструкції очисних споруд «Луцькводоканалу» в селі Липляни.

Про це в інтерв'ю Суспільному розповів Луцький міський голова Ігор Поліщук.

Чому смердить у Луцьку: пояснення міського голови

За інформацією місцевих екологів та інших профільних спеціалістів сморід у місті продукують біологічні процеси, що відбуваються на території, де знаходяться відстійники Гнідавського цукрового заводу та «Біо-ПЕКу», а також надлишки мулу на очисних спорудах «Луцькводоканалу».

«У 2017 році, коли запрацював «Біо-Пек», там почали виробляти біоетанол. У процесі його виробництва утворюється мелясна барда, і підприємство зливало цю мелясну барду у свої відстійники. Внаслідок біологічної реакції відбувалося посилення неприємних запахів із цих відстійників», — сказав міський голова.

Ігор Поліщук зазначив, що 2019-го року проблема неприємних запахів зникла, оскільки їх утилізовували різними шляхами, зокрема добрива забирали фермери, проте 2023-го сморід у Луцьку знову став відчутним.

«На початку літа цього року, за інформацією від колишнього еколога, відбувся збій технологічного процесу — знову відбувся злив мелясної барди в ці відстійники. Внаслідок цього дуже посилилися неприємні запахи», — каже міський голова.

80 % скарг на неприємні запахи, зазначив Ігор Поліщук, надходили на «гарячу лінію» Луцькради від жителів мікрорайонів ЛПЗ, Вересневе, вулиць Львівської, Володимирської та села Великий Омеляник.

Який шлях вирішення проблеми

Новий власник Гнідавського цукрового заводу, каже міський голова, обіцяє якомога швидше взятися до будівництва очисних споруд. Цю інформацію підтверджували і у Волинській військовій адміністрації, коли в серпні 2023-го відбулася зустріч заступника голови ОВА із директором заводу «Біо-ПЕК» Олександром Ксенжуком і директором цукрового заводу Василем Мухою.

«Вже проводиться робота по будівництву очисних споруд для того, щоб продукти, які утворюються в процесі виробництва цукру, біоетанолу, не виливалися у відстійники, а проходили процедуру очистки на очисних спорудах. На думку екологів це дозволить виріши ти цю проблему», — каже Ігор Поліщук.

Зі слів міського голови, скарг від лучан щодо смороду від очисних споруд «Луцькводоканалу» цьогоріч було менше, ніж у попередні роки.

Початку робіт із реконструкції очисних споруд «Луцькводоканалу», каже посадовець, очікують у 2024 році: фінансування цього проєкту відбуватиметься коштами Європейського інвестиційного банку.

«З 2018 року ми дуже плідно працювали над отриманням пільгового фінансування на реконструкцію очисних споруд, тому що ці очисні споруди не реконструювали з 1973 року. 11 мільйонів євро — це сума кредиту, але вона передбачає крім реконструкції і придбання техніки для «Луцькводоканалу», і заміну водогону по вулиці Карпенка-Карого», — додав Ігор Поліщук.