Загиблому військовому з Каменя-Каширського Станіславу Солов’ю просять надати звання Героя України посмертно. Воїн загинув 5 травня 2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

Відповідну петицію на сайті Президента України 15 вересня зареєстрував Станіслав Хомулко, - пише ІА Волинські новини.

«Станіслав не проходив військову службу за станом здоров’я, хоча ще підлітком мріяв і готував себе, щоб стати військовослужбовцем. З початком повномасштабного вторгнення рф згуртував людей, щоб допомагати Захисникам та волонтерам, бо розумів, що у єдності та злагодженості наша сила. Став на облік у військкоматі та інтенсивно волонтерив з усією родиною. Та коли доля поставила його перед вибором, він прийняв єдине, рішуче, відповідальне рішення. Станіслав не зрадив ані собі, ані рідним, ані своєму народу і пішов на фронт зі словами: «Це моє свідоме рішення, прийміть його. Я не можу по іншому, бо це буду не «Я». Зрозумійте, я вірю в те, що там я більше зможу допомогти, щоб швидше Перемогти цих нелюдів. У нас все буде добре!» – йдеться в петиції.

З 2 лютого 2023 року чоловік вступив до лав ЗСУ для виконання бойових завдань для забезпечення відсічі збройної агресії ЗС рф на Донецькому напрямку. Оскільки в одному з населених пунктів противник здійснив спробу штурму наших передових позицій, солдат Соловей Станіслав Сергійович, перебуваючи ще у складі резерву, зайшов на цю позицію для підсилення, і в результаті ведення бою та інтенсивних обстрілів, 14 лютого отримав поранення. Але наступальні дії були безрезультатними та просування противника було зупинено. Після кількаденної реабілітації Станіслав продовжив виконання бойових завдань.

У березні на одному з напрямків ворогу вдалося прорвати Оборону, та просунутися на важливій ділянці, що спричинило створення загрози виходу противника у фланг нашим військам. Для недопущення цього, було сформовано зведений підрозділ, у складі якого наш Герой виконував завдання, зайнявши позиції. У період з 2 травня, протягом кількох діб було відбито всі спроби штурмових дій противника в напрямку цієї позиції.

Та 5 травня під час відбиття штурмових дій солдат Соловей Станіслав Сергійович отримав поранення несумісні з життям, його подвиг зберіг десятки й навіть сотні життів.

«У Станіслава тут залишилась кохана, горем вбита дружина, з якою він встиг розписатися за тиждень до своєї загибелі, і яка носить під серцем його сина. Молода вдова зараз бореться (у прямому сенсі цього слова) за життя своє та сина, який скоро народиться та уже ніколи не побачить і не обійме свого чудового, благородного, мужнього, люблячого тата, який не підійме високо дитину своїми сильними, надійними руками, щоб показати світла людяності, любові та мудрості життя.
Він обожнював дітей. Залишились два люблячих менших брата, для яких Станіслав був найкращим і братом, і другом, і батьком, і наставником. Залишилась скошена горем мама, у якої нелюди вкрали сенс життя, вигризли частину серця, яке до останнього подиху буде кровоточити. Залишилось багато рідних, друзів, знайомих, побратимів, для яких життя назавжди змінилось, отримавши глибокі, болючі рани.
Соловей Станіслав Сергійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно)», – пишуть у петиції.

Для розгляду петиції необхідно зібрати 25 тисяч підписів за 90 днів. Підтримати її можна за покликанням.