Пан Сергій на псевдо «Штурман» – командир роти у Ковельському батальйоні 100 омбр. 

Чоловік (попри те, що є етнічним українцем) народився за багато тисяч кілометрів від України – в Іркутській області, де тоді працювали батьки, - йдеться на фейсбук-сторінці 100 омбр.

Коли Сергійко був ще немовлям, його сім’я переїхала до Луганська. Там минуло дитинство, там закінчив школу, звідтіля вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС.

Після закінчення вишу молодого лейтенанта направили служити до Луцька – у 806 бомбардувальний авіаційний полк. Доля розпорядилася так, що саме на Волині Сергій зустрів кохання всього свого життя:

– Був із солдатами у патрулі. Проходили повз автостанцію в Луцьку. Дивлюся, молоденька дівчина-студентка ледве тягне дві важезні сумки. – Допоміг донести до гуртожитка. Дорогою познайомилися з Олею, почали зустрічатися… – Відтоді минуло багато років, вже й наша донечка Ліна встигла закінчити університет. Але своїй Ользі Йосипівні я й досі не дозволяю носити нічого тяжкого, – усміхаючись, розповідає «Штурман».

Вже понад рік Ковельський батальйон 100 омбр виконує бойові завдання у Серебрянському лісі на Луганщині – рідній землі пана Сергія:

– Моя заповітна мрія – особисто підняти синьо-жовтий прапор над центральною площею Луганська, міста мого дитинства і моєї юності. А потім піти на могили матері, батька, дідусів і бабусь. Вклонитися, перепросити за довгу відсутність… і розказати, що ми назавжди вигнали орківську наволоч з рідної землі!