Декоративні дерева з прутиків верби вирощує ратнівчанин Сергій Сашка. Ідею, каже, запозичив у майстрів із Закарпаття, вчився по відео в інтернеті.

Про майстра пише газета «Ратнівщина».

Сергій розповідає, що підчерпнув ідею лозоплетіння з інтернету, а надихнувся створювати таку красу в селі Іза Хустського району. 

«Перший рік. Взимку побачив в інтернеті фото подвір’їв, оздоблених плетеними вербами. Захотілося спробувати зробити щось подібне. Почав вивчати питання. Я раніше часто бував у Закарпатті. Привозив звідти квіти. Неодноразово проїжджав через село Іза Хустського району. Його неофіційно називають столицею лозоплетіння в Україні. Це ремесло зародилося там ще кілька століть тому. Один господар почав плести вироби з лози і навчив своїх синів. Від них вміння плести вироби з лози перейняли односельчани. Так із покоління в покоління ремесло передавалося і збереглося до сьогодні. В Ізу навіть екскурсії організовують, щоб бажаючі могли побачити на власні очі секрети виготовлення виробів з лози. Отож через інтернет надихнувся ідеєю сплести декоративні вербові деревця і вивчив це питання на практиці», - каже Сергій.


Є різні варіанти такого плетіння, але всі вони з вербових прутів. За словами Сергія, прут повинен бути довгий, тонкий і без додаткових гілочок, які вже на другий рік, наприклад, виростають. У країнах, де це ремесло набуло промислових масштабів, прути для плетіння вирощують спеціально. В Україні воно поки що не дуже розвинуте, тільки набуває популярності.

«У мене є і професійна верба, куплена, сортова, а є й така, яку збирав на околицях. Коли починав, думав, що у цій справі все елементарно. У Ратному ж боліт – хоч надбавляй. Верби ростуть чи не на кожному кроці. А як довелося шукати, то довго їздив по заболочених місцинах у пошуках потрібного матеріалу, а знайшов взагалі випадково. Від вдалого вибору прутів і залежить результат. Якщо лозина знизу товста, а до верху тонка, плести буде важко і не так гарно вийде в результаті. Якщо на основній гілці будуть відгалуження з боків, нічого не вийде, та й виріб такий не матиме потрібного естетичного вигляду. А купувати спеціальні прути – дорого і не завжди виправдано. Та й візуальний ефект буде практично однаковий – зелена крона зверху, а сплетений стовбур з часом і в міру затвердіння стає більш тьмяним, не таким яскравим», - мовить майстер.

Аби створити таку красу Сергій зрізає лозу сікатором, вибирає рівну, без гіллячок. Тоді її замочує на кілька днів у відрі з водою з додаванням укорінювача. Розповідає, що цю процедуру проводив ще наприкінці лютого – на початку березня, коли ще було холодно (потрібно зберігати прути в теплому приміщенні). За кілька тижнів після цього стає зрозуміло, чи пустить прутик корінець, чи ні. Тоді вибирає хороші пророщені прути і з них плете. Зізнається, що перший досвід був не зовсім вдалим. Поспіх призвів до того, що кілька виробів не розпустилися. Каже: ніби все просто, а не дотримався технології, то можна використати своє плетиво хіба-що під підставки для квітів.

«Укорінені прути висаджую в горщики, а тоді переплітаю їх між собою. Напевно, цей процес можна порівняти з макраме. Початково для плетіння треба пара – 36 прутів або 24. Їх треба поставити в шість рядків і тоді переплести між собою, надаючи форми ромбів. Все це не складно, в інтернеті є багато відео. Але треба набити руку. Коли починав, робив помилки, але згодом наловчився», - ділиться секретами плетіння співрозмовник.


Створити таку красу Сергію може за 40 хвилин. А от перший виріб зайняв аж 2 години. 

«Сам процес плетіння не довгий, але підготовчий процес трудомісткий, бо треба знайти сировину, підготувати її належним чином і аж потім братися за завершальний етап – плетіння», - підкреслює майстер.

За стовбуром треба доглядати перший рік: обривати пуп’янки, гілочки, котики, листя, яке ростиме по всій довжині прута. Видаляти зайве треба доти, доки стовбур загрубіє і не буде так активно проростати.

«Уже на другий рік прути просто будуть товщати, але зайвої зелені не буде. Тоді просто формуємо крону, надаємо їй бажаної форми. Верба невибаглива до грунту та умов посадки. Єдиний момент, на який слід звернути увагу, - це рясний полив. Так як верби ростуть у вологому грунті, для гарного вигляду деревця маємо не шкодувати для нього води», - каже Сергій.


Починаючи власне ремесло, Сергій Сашко не здогадувався, що у цій справі є стільки цікавих нюансів. Наприклад, у процесі виявив, що в нашій місцевості є багато різновидів верби, яка, на перший погляд, виглядає абсолютно однаково. Є прути темно-зеленого забарвлення, є червонуватого, є темно-червоного. Вони мають різну форму, різні способи вегетації. Але чоловік настільки любить природу і помічає її красу, що все це у нього виходить якось саме-собою.

Щоб праця була не марною і корисною, його вироби розігрують на благодійних лотереях для ЗСУ. Він просто і без пафосу розповідає усе, чому навчився сам, і надає детальні інструкції з догляду тим, хто бажає прикрасити своє подвір’я традиційним українським деревом, але нетрадиційної оригінальної форми. 

Також читайте: Волинянин плете оригінальні кошики з коріння сосни

Фото: фейсбук/«Ратнівщина - районна громадсько-політична газета»