Смачні торти, ароматна випічка, оригінальні закуски та різні гарячі страви. Яких тільки рецептів немає на сторінках в інстаграмі і тіктоці у Юлії Масюк з села Залізниця, що на Любешівщині.

Вона ще з юності любить готувати різну смакоту, а тепер своїм хобі ділиться з усім світом, - пише сайт «Нове життя» - новини Любешівщини.

Ідея знімати відео для соцмереж із приготування страв виникла у нашої землячки спонтанно. Якось зібравшись, разом із дружиною чоловікового брата Інною, прийшли до спільної думки: спробувати готувати «на камеру», адже обидві дуже люблять кулінарію. І якщо для Юлії улюбленими темами в цій сфері є випічка й торти, то Інна давно на «ти» із рибою і м’ясом. Тож так, гармонійно доповнивши одна дну, жительки Залізниці й почали свій блог.

Спочатку наші землячки відеорецептами ділилися у ТікТок, створивши спільний сімейний кулінарний блог. Зі своєю онлайн-аудиторією Юлія та Інна там ділилися різноманітними рецептами, відео опубліковували регулярно і вчилися подавати якісний та корисний контент.

«Ми не вміли ще тоді гарно знімати і монтувати відео. Але головне – не побоятися та почати це робити. І з часом усьому можна навчитися. З досвідом ти уже бачиш картинку інакше, відчуваєш, яким має бути кадр, знаєш, як важливо виставляти світло. Хто цим не займається, то думає, що це так легко та просто: включив камеру – і відео готове. Але цей процес значно довший і складніший. Спочатку складно було навіть звук до відео зробити, бо треба вміти говорити швидко, чітко й без наших залізницьких діалектичних слів», ― усміхаючись, розповідає Юлія.

Після того, як їхні відеорецепти почали набирати сотні тисяч переглядів, а деякі узагалі «залітали» на мільйони переглядів, то паралельно свій блог дівчата почали вести і в інстаграмі. Наприклад, простий рецепт із приготування вафельних рулетиків із картоплею та сосисками у тіктоці набрав 2,7 млн переглядів та понад 70 тисяч вподобайок.

А от в інстаграмі відеорецепт Юлії із приготування вершкового супу з мисливськими ковбасками сягнув позначки понад 8 мільйонів переглядів. Загалом, як розповідає майстриня, важко передбачити і зрозуміти, яка саме публікація стане популярною. Та, незважаючи на певні невдачі, критику, радить не опускати руки й продовжувати іти до своєї цілі. У цьому неабиякої мотивації додає зворотний зв’язок авдиторії: повідомлення, схвальні коментарі та збереження рецептів, кожен із яких наша землячка готує із любов’ю. 

Наразі Юлія поєднує ведення кулінарних рецептів зі своїм щоденним життям у сторіс. І, зізнається, що кожного дня опубліковувати по кілька історій – то ще складніше, ніж відзняти якийсь рецепт. Головними друзями у веденні блогу для неї є штатив і світло. А ще синочок Орест, котрий уже наскільки звик до камери, що часом і сам просить маму зняти його на відео.

Блогерство неабияк імпонує Юлії. Вона планує й надалі розвиватися у цьому напрямку та завдячує підтримці своєму чоловікові і рідним.

«Вони знають: якщо я знімаю відеорецепт, то на кухню краще не заходити (усміхається, – авт.). Звісно, у цій справі є свої мінуси, наприклад, якщо без камери ту чи іншу страву можна приготувати за 20 хвилин, то в мене іде година. Бо важливо кожен етап відзняти, до того ж із різних ракурсів. Також не завжди все вдається, бувають і невдалі рецепти, які, звісно, я не опубліковую, бо мені важливо, аби до мого кулінарного блогу в підписників була довіра», ― зазначає Юлія Масюк, котра готувати любила ще з юності. Пригадує, що колись вона постійно дивилася передачу «Все буде добре» й собі записувала рецепти, які подобалися, то потім їх намагалася відтворити. По-особливому їй імпонує саме випікання тортів і їхнє декорування. «Інколи роблю їх і на замовлення, але за символічну ціну, аби вернути лише на продукти, які коштують недешево. Бо випікання тортів, вважаю, ― справа невигідна», ― каже наша землячка.

Окрім кулінарії і блогерства, Юлія працює у сфері краси: робить манікюр, макіяжі та зачіски. Такі ось різнобічні захоплення має наша землячка, котра уміло навчилася їх між собою поєднувати, бо має таку вдачу: коли за що не візьметься, все йде в руку. Адже, як переконана, в усьому головне – бажання та постійна праця задля шліфування навичок та умінь у професійні здібності. 

Мирослава Струк

Фото з особистого архіву Юлії Масюк