На шести гектарах вирощують кавуни проте донедавна агрогосподарство спеціалізувалося лише на ягідних та овочевих культурах.

Про це повідомляє ІА Волинські новини.

Війна внесла корективи в роботу українських сільгоспвиробників: через бойові дії, окупацію або заміновані території чимало фермерів півдня припинили діяльність. Тому волинські аграрії вирішили спробувати вирощувати баштанні.

«Насіння кавунів ми висіваємо в касети і тримаємо їх у теплиці. Розсаду висаджуємо на полі під плівку. Відстань між кущами – 50 сантиметрів, міжряддя – від 2,5 метра. Аби не залежати від примх погоди, сюди підвели крапельне зрошення. За період вегетації кавуни кілька разів підживлюємо комплексом міндобрив і обробляємо від шкідників. Поки рослини малі, їх треба прополювати. Інакше бур’яни заглушать розсаду. А коли стебла починають розплітатися, цього робити вже не варто, аби не пошкодити їх», — ділиться технологією вирощування співвласниця агрогосподарства Альона Климчук. 

На шести гектарах поля ростуть кавуни популярних серед аграріїв сортів Продюсер, Регус і Талісман. Вони добре почуваються на волинських ґрунтах і можуть набирати вагу до 12 кілограмів. Альона Климчук каже, що минулоріч з одного гектара у господарстві збирали до 40 тонн кавунів. А от диням місцевий клімат не дуже до вподоби.

«Ми їх посадили цьогоріч на пробу на двох гектарах. Дині добре виросли, і смакові якості у них відмінні. Проте у нас в області для цієї культури забагато вологи, і вона дуже швидко псується. Вчора вибрали, а сьогодні вже з дефектами. Дині більше підходить сухіший клімат. Кавуни виявилися невибагливими, їм на Волині вистачило сонця і вологи. Цьогоріч плануємо їх реалізовувати насамперед по області», — каже співвласниця.

Як з’ясувалося, в окремих приватних господарствах області вирощують кавуни для власного споживання вже давно. Зокрема господиня з Ковеля Тамара Ігнатюк вже років з десять, як «подружилася» з цією баштанною культурою. Вона висіває насіння просто в ґрунт і накриває агроволокном, поки не зійде. Найкраще на її городі зарекомендували себе кавуни сортів Кримсон Світ і Вогник. Ковельчанка має власний рецепт догляду за баштанними.

«Перший раз підживлюю кавуни сухим попелом. Прикопую його під рослинами, а через два тижні роблю ще одну підживку, цього разу розчином настояного курячого посліду. Пів літра цього настою розводжу в 10 літрах води й підливаю кожну рослину по вологому ґрунту. Як тільки починають цвісти, обробляю від хвороб та шкідників», — розповідає Тамара Ігнатюк. 

За словами пані Тамари, аби отримати хороший врожай кавунів, їх треба пасинкувати. На одному пагоні варто залишити три-чотири зав’язі, після чого обірвати його кінець. За дотримання всіх цих рекомендацій кавуни, стверджує господиня, виростають до 2-5 кілограмів.

Нинішнього літа, каже ковельчанка, вона вже зірвала кілька стиглих чотирикілограмових плодів. Причому, переконує пані Тамара, на смак вони були найсолодшими за всі роки вирощування на її городі.

«Кавуни для Волині – культура нішева, але ще недавно в області такими культурами вважалися яра пшениця, згодом – кукурудза на зерно, соняшник, соя. Нині їх вирощують у промислових масштабах. Зміна клімату, вибір перспективних нових сортів, застосування дієвих препаратів призводять до того, що ареал вирощування теплолюбних південних культур поступово переміщується на північ. Щодо кавунів, то нинішні температурні рекорди на Волині у літні місяці рослинам виявилися лише на користь. Тому перспективи для їх вирощування є», — стверджує начальник відділу розвитку виробничої галузі департаменту АПР Волинської ОВА Олександр Книш. 

Перебуваючи недавно у відрядженні на півдні країни, авторка цих рядків поцікавилася, яка тут нині ситуація з вирощуванням баштанних культур. Як з’ясувалося, результати обнадійливі, хоча й біда для всіх сільгоспвиробників одна.

«Основною проблемою для частини аграріїв області у 2024 році, як і в попередні роки, залишається неможливість повноцінно господарювати у зв’язку із замінованістю. На початку війни площі сільгоспземель, які потребували обстеження та розмінування, становили 288,8 тисячі гектарів. На сьогодні обстежено 129,67 тисячі гектарів. З них підлягало розмінуванню 28,18 тисячі гектарів та фактично розміновано 14,04 тисячі гектарів», — повідомляють у департаменті АПР Миколаївської ОВА.

Цьогоріч кавуни в області посіяли на площі 1550 гектарів, що на 20% більше, ніж торік. Дині – на 691 гектарі, що на 8% більше, ніж у 2023-му.

Збільшуються посівні площі кавунів і на правобережжі Херсонщини. Зокрема в Нововоронцовській громаді цьогоріч відвели під цю культуру майже 300 гектарів. Взятися за баштанництво місцеві аграрії змогли завдяки розмінуванню територій.

«У 2022 році лінія фронту проходила по нашій громаді. Сама Нововоронцовка була в сірій зоні. Інші населені пункти – окуповані або на лінії фронту. Звісно, після звільнення правобережжя Херсонщини вся територія Нововоронцовської громади була засмічена або замінована. Наразі у нас відповідні служби активно проводять обстеження і розмінування. На сьогодні з 40 тисяч гектарів орних земель громади розміновано більш як 24 тисячі. Тому цьогоріч фермери потрохи відновлюють діяльність», — каже начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький. 

Як розповів Андрій Селецький, через спеку частина ранніх кавунів на полях громади загинула. А от пізніші сорти Кримсон Світ і Продюсер перенесли її добре. В умовах Херсонщини вони можуть вирости до 15-20 кілограмів.

«Усього на правобережжі цьогоріч висіяли майже 1000 гектарів кавунів. Це уп’ятеро більше, ніж торік. Херсонські кавуни доставляють у Київ, Харків, Львів, Чернівці»,— каже директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

Фото: volynnews.