Підполковник служби цивільного захисту Петро Савчук, начальник сектору медичного забезпечення та медико-біологічного захисту ДСНС Волині, 66 днів ніс службу на Харківщині в межах ротації особового складу. 

Про це повідомили на фейсбук-сторінці ГУ ДСНС України у Волинській області.

Щодня, з самого ранку і до смерканку, в його обов'язки входило перевірка роботи та навчання понад 10 груп колег-медиків з різних регіонів держави, які виїжджають на місця роботи піротехніків ДСНС на деокупованих територіях. Робота піротехнічних груп надзвичайно небезпечна, отож у разі травмування потрібно негайно надати медичну допомогу колегам і потерпілим, зберегти їх здоров'я та життя.

«Головне моє завдання — щоденна готовність медиків-рятувальників чітко та правильно застосувати свої знання у випадку потреби. Для цього проводили систематичні навчання з використання не тільки сучасних засобів та обладнанням, але й щодня тренувались щодо застосування медичних засобів та препаратів — турнікетів, пов'язок, бандажів тощо. Разом із Валерієм Зарадюком, водієм-санітаром медико-санітарної частини ГУ ДСНС Волині, спецавтомобілем кожного дня долали по 250-300 км, а бувало і більше, адже наші формування працюють у різних містах та локаціях. Моїм колегам, які тут несли службу дещо раніше, доводилось надавати медичну допомогу потерпілим внаслідок воєнних дій, отож і ми були готові до роботи», — каже Петро Савчук.

Час там тече по особливому: навкруги світить сонечко, спекотно, чути спів пташок, однак щомиті може бути смертельно небезпечно — до лінії зіткнення зовсім недалеко, ворог щоденно атакує бомбами та іншими засобами ураження, нищить споруди, будинки. Звикнути до цього неможливо, можна тільки дещо адаптуватись. Постійно в засобах захисту, постійно у стані готовності.

За 14 років служби в ДСНС для Петра Савчука це вже не перша ротація на Схід нашої держави — у 2014 році він виконував обов'язки із забезпечення медичного супроводу у зведеному загоні ДСНС України на Донеччині.

Майже щовечора, коли є вільна хвилинка, він балакав зі своїми доньками Катериною та Анною, дружиною Оксаною через телефон — це допомагало трохи відволіктись та поринути у звиклу родинну атмосферу. Старша донька допомагала мамі по господарству, читала книжки та «підтягувала» точні науки, отож він, як батько, намагався її підтримати, налаштувати на важливу підготовку в період літніх канікул.

До його втіхи, донька успішно склала іспити та вступила до обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв небесної Сотні. А меншу доньку довелось «відрядити» до бабусі, адже мама, капітан служби цивільного захисту, теж щодня на службі — працює в ГУ ДСНС Волині начальником відділення лікарської експертизи.

Дівчата дуже сумували за своїми дружніми родинними посиденьками, а мама Петра терпляче чекала, поки син «завершить навчання з підвищення кваліфікації» у Києві.

«Там дуже суворе керівництво, отож і не відпускає його додому навіть у вихідні»  — їй навмисне не розповідали про відрядження Петра Савчука до його повернення, аби зайвий раз не хвилювати.

Фото: ГУ ДСНС України у Волинській області.