Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
Рятувальники, які працюють в епіцентрі надзвичайних ситуацій, — завжди у зоні ризику. На прифронтових територіях ці ризики особливо високі.
У ДСНС Волині розповіли про день з чергування волинських рятувальників на Донеччині. Він став крайнім у ротації волинських пожежних-рятувальників.
З 21 травня до 5 липня рятувальники Сергій Савлук, Олександр Андріюк, Дмитро Дейнека, Максим Гурський, Олег Миненко, на чолі з Вадимом Хмаруком (усі з Ковельщини) несли службу на Донеччині — підсилювали пожежно-рятувальні підрозділи.
Початок літа був пекельним на Сході в усіх сенсах — часті обстріли і тривала посушлива погода призвели до масштабних загорянь, зокрема й у лісових насадженнях. Іноді полум'я перекидалося на населені пункти. Траплялися чергування, коли рятувальники переміщалися з пожежі на пожежу без перепочинку.
5 липня робочий день для хлопців розпочався о шостій ранку. Горів лісовий настил після ворожого обстрілу. Гектари охопленого пожежею лісу, щільний дим, полум'я підступало до населених пунктів.
Волиняни разом з іншими підрозділами вирушили у напрямку фронту пожежі, щоб запобігти перекиданню вогню через лісову дорогу на населені пункти та молодий ліс. Прямуючи уздовж мінералізованої смуги, а потім лісовою дорогою, второваною військовою технікою, вони відрізали шлях вогню.
Проклавши рукавну лінію, Вадим Хмарук і Дмитро Дейнека «проливали» тліючі повалені дерева, а попереду рухалася пожежна автоцистерна. Так метр за метром рятувальники просувалися углиб лісу.
Вибух пролунав о 15:17. Пожежний автомобіль, в якому перебував водій Олександр Андріюк, пожежний-рятувальник Сергій Савлук, а також працівник ДСНС Донеччини, наїхав на вибухонебезпечний предмет.
Внаслідок вибуху рятувальники залишилися живі, хоч і отримали травми різних ступенів тяжкості. Нині тривала реабілітація очікує на Олександра Андріюка. Решта уже повернулися або невдовзі повернуться до виконання службових обов'язків.
Попри все хлопці не вважають себе героями і стверджують, що просто виконували свою роботу. А справжніми героями називають військових, які стримують ворога і дають йому відсіч, та рятувальників, які від першого дня повномасштабної війни працюють на прифронтових територіях.
©2024 uaGit
Коментарі