25-річний житель Володимира Вадим Ілляшенко, який реалізовує товар через соціальні мережі, а також у деяких овочевих магазинах, вирощує мікрогрін. Відтепер тренд світової кулінарії та здорового харчування доступний кожному з нас.

Сторінка Вадима в інстаграмі «green_volyn» привернула увагу, адже рясніла яскравими світлинами паростків різних видів зелені. Фото, а також цікавими фактами про таку непопулярну мікрозелень, рецептами приготування салатів з її додаванням, хлопець ділиться зі своїми підписниками, – пише журналістка Валентина Тиненська для газети «Слово правди».

Вадим – із тих людей, які не сидять на місці, а повсякчас розвиваються і шукають для себе нові цікаві заняття. Після закінчення школи він опанував професію програміста, згодом працював водієм на одному з місцевих підприємств.

Каже, з часом дещо набридла така діяльність, тому загорівся новою справою – вирощуванням мікрозелені, хоча раніше не захоплювався городництвом. Звісно, допомагав батькам, які біля дому засівали грядки, але особливого потягу до такої діяльності не мав.

Випадково на просторах інтернету побачив інформацію про відомого одеського підприємця Івана Воробйова, який одним із перших в Україні почав вирощувати мікрогрін і навіть заснував компанію «Зелений шеф», що спеціалізується у цій справі.

Надихнувшись досвідом одесита, хлопець вирішив детальніше дізнатися про такий вид діяльності й на основі зібраної в інтернеті інформації попрактикувати. В одному з місцевих насіннєвих магазинів придбав зернята люцерни, соняшника і гороху. Посіяв кожен вид у чотири бокси.

Першу зелень вирощував у підвалі батьківського будинку, хоча врожай зібрати йому вдалося лише частково. Річ у тім, що через високу вологість приміщення (99 відсотків при нормі 70), низьку якість насіння, частина рослин не проросла. Хоча загалом урожай потішив не тільки юнака, а і його рідних.

Мікрозеленню він ділився з близькими людьми, а ті куштували паростки і дивувалися, адже не очікували, що це досить смачний інгредієнт.

Процес вирощування мікрогріну дуже захопив Вадима, і він вирішив зануритися у цю сферу глибше і перейняти досвід того, хто займається такою діяльністю на професійному рівні та будує на мікрозелені бізнес. Оплатив курс Івана Воробйова і впродовж п’яти тижнів скрупульозно і детально вивчав усі нюанси вибору насіння, підготовки його до висадки, а згодом і догляду за паростками.

Не оминули теми «Джерела збуту» й продумували та обговорювали, де і як можна реалізовувати вирощене. Окрім того, що лектор подавав теоретичний матеріал, ділився власним досвідом і напрацюваннями, він ще й на практиці показував крок за кроком, як правильно пророщувати різні види насіння і просив учнів паралельно із ним усе виконувати. Так наприкінці курсу усі 32 початківці у цій справі вже могли продемонструвати результати своєї праці.

“Ми з однодумцями створили групу у соцмережі й продовжуємо спілкування, обговорюємо урожай, розповідаємо, які труднощі зуміли подолати, – розповідає Вадим. – Разом зі мною навчання проходили мешканці не лише України, а й російськомовні (бо навчання велося цією мовою) жителі Єгипту, Польщі та інших країн. Вивчають цей напрямок переважно молоді люди, які вірять у перспективу такої діяльності”.

Під час проходження курсу навчання, хлопець рослинами засіяв аж 110 боксів. Цього разу насіння замовляв безпосередньо у наставника Івана, бо хотів бути упевненим, що воно хорошої якості. Каже, що поки не знайшов іншого місця, де можна було б таке купити.

Вирощене почав реалізовувати у місцевих овочевих магазинах, що на вулиці Луцькій (біля дитячого садка) та Ковельській (неподалік супермаркету «Наш край» біля військового містечка), пробував продавати на ринку. Ціна одного контейнера – від 15 до 40 гривень.

“Коли я заходив на ринок з тацею, де було шість боксів з мікрозеленню, то люди озиралися на мене й з цікавістю роздивлялися, що за розсаду я несу”, – каже юнак.

За словами Вадима, пересічні володимирчани не завжди знають, як виглядає мікрозелень, і яку користь вона несе організму людини, хоча є й такі, хто охоче купує уже улюблені рослини.

І хоч на наших теренах це поки не дуже популярний продукт, все ж він поволі знаходить все більше й більше прихильників. Мікрозелень чудово підходить для салатів, супів, бутербродів та інших страв. Вона не лише забезпечує привабливий та апетитний вигляд їжі, а й додає особливих ноток до смаку.

Численні дослідження поживних якостей мікрогріну вказують на те, що ці маленькі рослини багаті на різні вітаміни та каротиноїди (їх у кілька разів більше, ніж у зрілих екземплярах рослин).

Зараз у Вадима близько шести сотень боксів, де на різних стадіях підростає мікрозелень. Хлопець каже, що висівав насіння через день, наповнюючи за раз 20-30 контейнерів. Робив це, щоб постійно мати свіжу зелень і безперебійно її реалізовувати.

Зараз він вирощує паростки соняшника, гороху, редиски, кінзи, базиліка, м’яти, крес-салату, салату латук, люцерни, амаранти, чіа, цибулі. Усі вони мають різний вигляд і свій неповторний смак. Додаючи їх у звичайний салат, можна щоразу змінювати його акценти й отримувати гастрономічну насолоду.

Для того, щоб розмістити таку кількість зелені та створити їй сприятливі умови для росту, Вадим тимчасово створив ферму у квартирі, яка належить його сім’ї, і де зараз ніхто не проживає.

Розставив у кімнатах стелажі, на яких розмістив контейнери з рослинами, забезпечив необхідним світлом, а також контролює температурний режим (найкраще рослини ростуть при 18-21 градусах за Цельсієм) та вологість у приміщенні.

У догляді мікрозелень не вибаглива та не потребує великих зусиль. Насінини хлопець на добу замочує у розчині перекису водню, щоб зменшити кількість мікроорганізмів, та завдяки вивільненню активного кисню запустити процес проростання. Після цього насіння викладає на сито і воно 12 годин «дихає». Далі висіває у бокси.

Мікрогрін хлопець вирощує переважно на кокосовому субстраті і підливає кожні два-три дні, бо він чудово тримає вологу. Через 3-4 дні насіння сходить, а за тиждень паростки досягають свого піку. Коли на рослинці виростає два листочки, тоді вона найсмачніша та найкорисніша.

Саме у цей час варто вживати мікрогрін у їжу. Аби продовжити термін споживання, зелень варто зберігати у холодильнику при температурі плюс 6-12 градусів Цельсія, тоді вона може бути придатною для вживання упродовж 12 днів, а на підвіконні при кімнатній температурі може зберігатися до тижня. Далі з’явиться третій-четвертий листочки і рослинка почне гірчити.

Вадим каже, що у майбутньому продовжить розвиватися в обраному напрямку, орендує відповідне приміщення та наповну займатиметься підприємницькою діяльністю.

Він хоче розширити перелік рослин, які вирощує, планує додати до наявних ще пшеницю, але поки не знайшов хороше насіння без хвороб. Вадима у його діяльності підтримують рідні, а також кохана дівчина Ангеліна.