Костел, каплиця, Бойко, Бандера: місце в Луцьку, де планують збудувати пам’ятник Провіднику ОУН

У Луцьку на місці, де планують встановити пам’ятник Степану Бандері колись був комплекс монастиря отців-тринітаріїв, згодом – каплиця Іверської Божої Матері, в радянські часи і до 2016 року – пам’ятник активісту КПЗУ Степану Бойку.

Нагадаємо, у п’ятницю, 30 липня, місцем встановлення пам’ятника одному з ідеологів та теоретиків українського націоналістичного руху Степану Бандері визначили центральну історичну частину міста, зокрема площу у сквері між будинками Лесі Українки, 16-а та Лесі Українки, 24.

Як зазначають дослідники історії Луцька, свого часу тут розташовувався комплекс монастиря отців-тринітаріїв. Тринітарії, які займалися благородною справою – викупом полонених з полону, – прибули до Луцька у 1717 році. Використавши на той час уніатську церкву святого Михаїла, протягом 1718-1729 років вони збудували свій монастирський комплекс. Останній складався з головного корпусу та двох флігелів, що утворювали літеру «П». З четвертої сторони ці споруди замикалися костелом, який не зберігся. Монастир мав свій колегіум (школу). Відоме найдавніше збережене зображення Луцька – на іконі святого Ігнатія – також походить з цього монастиря. Монастир залишався діючим до 1849 року. У 1860-х роках його використовували як в’язницю для польських повстанців. Влітку 1869 році тринітарський костел розібрали, а монастир переробили у стилі класицизму. Того ж 1869 року його приміщення передали окружному суду.

Навесні 1894-го працівники суду власним коштом на місці зруйнованого костелу за 23 дні побудували каплицю Іверської Божої Матері – за проєктом архітектора Г. Артинова, напередодні приїзду царя Олександра ІІІ, який мав привезти цю ікону.

Це була дуже гарна для свого часу і стилістики капличка. Збудована у цегляному стилі, вона була майстерно оздоблена фігурною цеглою жовтого та червоного кольорів, з кольоровими шибками, дерев’яними різьбленими елементами. 

Капличка була зруйнована владою і стерта з лиця землі у 1961 році. Ікона Іверської Божої Матері ХІХ століття, яка прибула до Луцька з Москви, як дар для Іверської каплички, в ніч з 13 на 14 червня 2002 року була викрадена із собору зловмисниками. Її місцезнаходження невідоме.

У 1969 році на місці, де була каплиця, встановили пам’ятник діячеві комуністичного руху в Західній Україні за часів Польщі Степану Бойку.

Як пишуть «Хроніки Любарта», тоді радянська влада організувала святкування «з нагоди 30-ї річниці приєднання Західної України до СРСР». Набір пропагандистських заходів – традиційний. Конференція, видання спогадів, тематичні публікації в місцевій пресі, збори «трудящих», марка, буклет, «соцзмагання». Також потрібно було встановити якийсь пам’ятник. Для такого вшанування найкраще підходила постать Степана Бойка – комуніст, українець і жертва «буржуазного режиму».

Цікаво, що активна діяльність Бойка припадає на 1920-ті рр. – час успіхів українізації та НЕПу в Радянській Україні. Відтак сприйняття радянської дійсності ним та іншими націонал-комуністами визначалося цими подіями. Натомість вже у 1930-ті рр. – часи Великого голоду і масового терору – самі члени КПЗУ поступовою стають жертвами репресій. Кульмінація розправи сталіністів над КПЗУ настала у 1938 р. – забороною існування усієї партійної організації.

У березні 2016 року пам’ятник Степану Бойку в рамках декомунізації вирішили знести і передати на зберігання Волинському краєзнавчому музею, де вже зберігаються демонтовані пам’ятники Леніна, Сталіна та Пілсуцького.

«Він був засуджений за підрив незалежного існування польської республіки. Люди, які боролися за встановлення радянської влади підпадають під декомунізацію. Цей пам’ятник чітко та неухильно підпадає, бо Бойко належить до тих, хто встановлював радянську владу», – розповіла  на засіданні комісії з питань декомунізації представник Українського інституту національної пам'яті на Волині  Леся Бондарук.

Раніше, у 2015 році,  до міської ради звернулася Волинська єпархія УПЦ КП з проханням збудувати на тому місці каплицю. І архітектурна рада попередньо погодила це будівництво. На сторінці тодішнього міського голови Миколи Романюка у фейсбуці навіть було розміщене змонтоване фото скверу із зображенням каплиці.

Хоча ідея відновити каплицю на цьому місці виникла ще раніше. У 2009 році Луцька міськрада навіть оголосила конкурс на кращий інвестиційний проєкт благоустрою скверу та будівництва ротонди на вулиці Лесі Українки, а керуючий Волинською єпархією УПЦ КП на той час архієпископ Михаїл освятив хрест і місце, де колись була розміщена, але згодом зруйнована каплиця Іверської Божої Матері. Проте конкурс не відбувся через відсутність учасників.

Цікаво також, що ідею встановити на місці знесеного пам’ятника Бойку монумент Степану Бандері обговорювали ще у 2016 році, але жодного рішення з цього приводу тоді так і не ухвалили.