Житель села Черче Богдан Ліпич замахнувся проїхати на велосипеді понад 5 тисяч кілометрів, відвідати десять країн Балканського регіону, познайомитися з тамтешнім способом життя, культурою, традиціями… і, звичайно ж, розповісти іноземцям про Україну.
Про це пише Полісся.
А щоб інші також відчули той смак неймовірної пригоди, яка його очікує попереду, камінь-каширський екстремал пообіцяв час від часу залишати на сторінці особистого блогу Lipich Blog текстові, фото- та відеозвіти, якими ілюструватиме мандрівку.
Два роки тому Богдан упродовж місяця дістався двоколісним із Черче аж до столиці Франції – Парижу. Тоді впродовж цікавого та водночас непростого велотуру хлопець здолав 2400 кілометрів, минув на своєму шляху сотні вражаючих місцин, побачив інакший, багато в чому не схожий на знайомий йому світ.
Цього разу відчайдух із поліського села, зваживши на досвід попередньої поїздки, котра видалася щедрою на різні непередбачувані ситуації, підготувався більш серйозно: обзавівся новим, міцнішим байком, який зможе витримати далеку дорогу, запасся найнеобхіднішими речами і велоінвентарем, а ще вакцинувався від коронавірусу й отримав спеціальний паспорт, що підтверджує це, як того вимагає нинішній непростий час. Звісно, тепер теж може трапитися будь-що, але до всіх неприємностей, переконує велоентузіаст, він фізично, психологічно й технічно готовий краще.
Веломандрівник планує відвідати чимало країн, серед них – Молдова, Румунія, Туреччина, Болгарія, Македонія, Албанія, Чорногорія, Боснія і Герцоговина, Хорватія, Сербія. Разом їх десять. І кожна — різна, вражаюча та варта уваги.
«Я відкоригував список речей, які потрібно взяти у мандрівку: деякі викреслив, частину навпаки додав. Окрім того зрозумів, що попередньої відстані 2400 кілометрів мені виявилося малувато, тож зараз замахнувся проїхати вдвічі більше, аж п’ять тисяч кілометрів. Не знаю, скільки у мене займе часу, щоб їх здолати, та впевнений — впродовж шляху буде чому дивуватися й матиму про що подумати. Знову ж таки маю на меті випробувати себе. Адже моя ціль — не лише відвідати країни, пізнати їхнє життя, перейняти досвід, як от яким чином там облаштована велоінфраструктура. У процесі моїх подорожей я також загартовую свій характер, психіку. Сподіваюся, новий велосипед витримає. Наші місцеві автошляхи поки йому виявилися під силу. Устиг накатати близько п’ятиста кілометрів і все ще нормально. Тільки окремо придбані начіпні пристосування встигли зламатися, але то незначна прикрість, яку легко виправити. Як і все, вважаю, можна виправити. Головне – знати, що з кожної ситуації, якою б вона не була складною, є вихід, і вміти швидко цей вихід знайти», — впевнено каже співрозмовник.
Минулого разу мандрівка Богдану вартувала 17 тисяч 800 гривень. Скільки цього разу витратить — дізнається, повернувшись додому. Наразі йому вдалося дещо зекономити так як з’явилися спонсори, які підтримали ідею нашого земляка, зосібна, подарували велосипед, велоформу і чимало практичних у веломандрівці речей, зробили знижку на всі товари, які Богдану потрібні, пообіцяли забезпечити безкоштовним мобільним зв’язком і інтернетом. Із собою він взяв тільки мінімальну суму коштів, аби показати своїм прикладом, що подорожувати світом можна майже без грошей.
«Планую знімати дуже багато відео та фото. На відміну від першої поїздки, де я користувався тільки мобільним телефоном, у нинішню беру професійніше обладнання: камеру Go Pro та квадрокоптер. Знову вестиму щоденник. Усі звіти із подорожі публікуватиму в Фейсбуці, шукайте їх на сторінці Lipich Blog», — каже насамкінець.
Олександр ПРИЙМАК
Коментарі