Рахуємо свої і чужі гроші. Виявляється, що звістка про Львіввугілля не змогла затьмарити економічні новини першої декади вересня, тому пропонуємо добірку в дусі "коротко про головне". 

Це перша така перевірка під час підготовки до опалювального сезону – Олексій Кураков, заступник міністра енергетики 

У результаті інвентаризації залишків вугілля на складах шахт ДП "Львіввугілля" виявили нестачу 17 585 тонн. Міненерго звернулося до Нацполіції щодо можливих порушень.

Про "Північний потік-2". Російський газовий монополіст "Газпром" заявив про завершення будівництва трубопроводу "Північний потік-2".

Про локомотиви УЗ. Прем'єр Денис Шмигаль заявив, що Україна не підпише контракт на поставку локомотивів Alstom без достатньої локалізації виробництва.

Про "Нафтогаз". Державна фіскальна служба у 2017 році встановила факт ухилення "Нафтогазом" від сплати податку на додану вартість обсягом понад 3 млрд грн, компанія вже перерахувала кошти до бюджету.

Про субсидії. Кабінет Міністрів наступного тижня подасть у комітет проєкт змін, якими пропонується виділити на виплату субсидій на житлово-комунальні послуги додаткові 12 млрд грн. Заступниця начальника відділу житлових субсидій Луцької міськради Надія Варчук нещодавно в студії ГІТ розповіла про зміни у правилах нарахування та отримання субсидій, а також регіональні особливості Луцька та громади. 

Про кешбек. Через меморандум між Нацбанком, Visa і Mastercard, який передбачає зниження ставок інтерчейндж, невдовзі розмір кешбеку може значно скоротитись.

За останнє десятиліття в Україні непомітно для мільйонів громадян відбулася маленька фінансова революція. Поряд із традиційними знижками, лояльність українців у прямому сенсі цього слова "купували" коштами, які ті витратили на товари, розраховуючись банківськими картками.

У революції є назва. Це кешбек.

Мільярди гривень, витрачених на повернення користувачам коштів при безготівковому розрахунку, зробили свою справу. Банки збільшили кількість клієнтів, продавці товарів — обсяги реалізації продукції, тоді як покупці отримали моральне задоволення від того, що їм щось повернули, а не списали.

Річ у тому, що ті проценти від витрачених сум, які з доброї волі повертають банки, вже закладені у ціні товарів. Тому в буквальному сенсі кешбек — це ніщо інше як знижка, яку покупець отримує вже після того, як розрахувався. Не більше і не менше.

Та невдовзі приємні бонуси для користувачів кешбеку можуть зникнути. Національний банк та найбільші платіжні системи Visa і Mastercard вже домовились знизити ставку інтерчейндж, частину якої, власне, і повертають користувачам. 

Про наслідки регулювання державою комісії за еквайринг та інтерчейндж говоримо в ефірі Громадського Інтерактивного Телебачення. На зв'язку із ГІТом – Павло Кухта, колишній в.о. міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки.

Кешбек — це не благодійність банків та спеціалізованих компаній, а програма лояльності клієнтів до фінансових установ, на якій останні навіть заробляють. Яким чином?

Для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно розуміти, що у всіх платежах завжди є комісія. І у безготівкових розрахунках (тобто тих, які здійснюються за допомогою платіжних карток) також.

Так ось, на сьогодні комісія з кожної транзакції в Україні становить 1,8-3%. Її розмір залежить від банків та найбільших платіжних систем (Visa та Mastercard), і вона варіюється залежно від того, карткою якого банку і на якому терміналі проходить операція.

По-перше, банк однаково залишає частину інтерчейнджу собі. За стандартною моделлю клієнту компенсують в середньому до 1% від витрачених коштів, а все інше є доходом банку. Залежно від установи клієнти отримують назад у середньому від 100 до 400 гривень щомісяця.

По-друге, в рамках програм лояльності покупцям обіцяють до 10% чи навіть 20% від витраченої суми повернути. Проте такі акції діють лише певний час, лише на певні групи товарів, і кешбек, як ми вже знаємо, закладений у їхній вартості. Повернення здійснюється не з комісійних, а з націнки продавця.

Банк, як відомо, завжди залишається у виграші.

Банки та сервіси — не конкуренти, оскільки схеми повернення коштів в них кардинально відрізняються.

Наприклад, сервіси повертають кошти лише за онлайн-покупки, оплачені банківською карткою за спеціальним реферальним посиланням. При цьому необхідно, щоб покупець дотримувався низки правил, через порушення яких повернення не відбудеться (наприклад, оформлення товару відразу після переходу на сайт магазину. - ЕП).

Також сервіси пропонують отримання кешбеку за покупки лише в обмеженому списку партнерів.

У той же час банківський кешбек доступний практично по всіх щоденних платежах онлайн та оффлайн – від оплати проїзду у метро і купівлі квитків на концерти до покупки великогабаритної техніки.

Принципова відмінність банків і сервісів: швидкість повернення коштів. Банківський кешбек клієнт отримує відразу після завершення транзакції.

А от сервіси можуть повертати гроші із затримкою. Наприклад, якщо забронювати готель з кешбеком, то деякі сайти виплачують його лише через 20-30 днів після виїзду з готелю.

Увесь 2020 рік між банками та ритейлерами шла війна за перегляд ставки комісії з транзакцій. При обговоренні законопроєкту "Про платіжні послуги", другі через депутатів лобіювали обмеження розміру комісії (інтерчейнджу).

Автори документу наголошували, що такі зміни сприятимуть гармонізації українського законодавства з Європейським, а також призведуть до зменшення цін на товари та послуги.

Банки, в тому числі і Національний, також заявляли, що розмір ставки комісії має регулюватися виключно ринковими методами.