У Ковелі судили тренера Федерації дзюдо України, який спричинив смертельну ДТП, збивши велосипедиста. Суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі на шість років.
Про це йдеться у вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області, повідомляє ІА «Волинські новини».
Суд встановив, що 7 травня 2015 року близько 8 години ранку обвинувачений керував Toyota Corolla у стані алкогольного сп'яніння. Рухаючись вулицею Ватутіна в Ковелі у напрямку Каменя-Каширського, водій виїхав на зустрічну смугу руху та на узбіччі збив велосипедиста, який їхав у зустрічному напрямку.
У результаті ДТП велосипедист отримав травми несумісні з життям, він помер на місці аварії.

У момент ДТП дрімав за пасажирським сидінням, - обвинувачений

У суді обвинувачений, який працює тренером з дзюдо Федерації дзюдо України, своєї вини не визнав, наголосивши, що за кермом перебував нібито не він, а знайомий. Та розповів, що у переддень ДТП він вживав алкогольні напої з товаришами. Ввечері попросив одного зі своїх тверезих знайомих відвезти його додому, мовляв, сам ніколи не сідає за кермо п’яним. Однак додому не потрапив, а протягом ночі вживав алкоголь зі знайомими у різних закладах.
Зранку, коли вони їхали вулицею Ватутіна, почув удар, а коли ж відкрив очі, то побачив, що автівка летить в глибокий кювет. Самого зіткнення з велосипедистом, зі слів обвинуваченого, він не бачив. Коли ж автівка злетіла в кювет, то він сам вдарився в панель машини, отямившись побачив, що знайомого в автомобілі немає. Оскільки двері з його боку були заблоковані, він спробував вийти зі сторони водія, але це йому також не вдалося. В цей час, як розповів чоловік, його знайомий стояв на вулиці та кричав «вилазь бігом». Він вимкнув магнітофон, щоб не спалахнула пожежа, та виліз з автомобіля через задні двері. При цьому, як наголосив, міг торкатися різних частин салону автомобіля.
Потому він пішов до автобусної зупинки, як наголосив, був у шоці та відчував сильний біль, тож хотів надати покази пізніше. Приїхавши у лікарню, чоловік зустрів знайомого лікаря, який дав йому знеболювальне. А після цього поїхав додому спати. Приблизно через дві години до нього зателефонував знайомий та сказав «я збив людину». Наступного дня він пішов в лікарню на обстеження, де були зроблені відповідні записи в медичній картці. В подальшому сам прийшов в поліцію, щоб надати свідчення та всіляко сприяв слідству (їздив на допити, здавав кров для експертизи, проходив поліграф, сам розшукував відео з камер відеоспостереження).
У суді обвинувачений наголосив, що розслідування було проведене однобічно, а справу сфабрикували, бо буцімто доказів, що він перебував за кермом, немає. Тож своєї вини в ДТП не визнав та просив виправдати його.

Експертиза показала, що за кермом перебував саме обвинувачений

Незважаючи на покази чоловіка, його вину, на думку суду, вдалося довести висновками експертів та показами свідків.
Свідок, якого підозрюваний звинувачував в тому, що саме він перебував за кермом авто в момент ДТП, розповів, що він дійсно в ніч перед аварією вживав алкогольні напої з обвинуваченим та кілька разів сідав за кермо авто. Під ранок, коли вони вже їхали додому, йому стало зле за кермом, тож він пересів на заднє сидіння. Як саме пересідав та хто саме сів за кермо – не пам'ятає, як і сам момент ДТП. А прийшов до тями від удару. Також не пам'ятає, як вибирався з авто і хто був за кермом в цей момент. Пригадав лише, що згодом з одним із свідків перебував біля постраждалого.
Висновки експертів, а також інші зібрані докази дали підстави суду вважати, що свідок на момент аварії дійсно перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля, а обвинувачений – за кермом. За висновками експертів, на кермі та на ручці дверцят водія зі сторони салону виявлено потожирові виділення, що можуть належати обвинуваченому. Натомість виділення відсутні на магнітолі, хоча сам обвинувачений стверджував, що вимикав її перед тим, як вилізти з авто.
Врахувавши всі обставини справи, суд призначив винуватцю ДТП покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.