З перших днів повномасштабної війни росії проти України Волинь стала прихистком для тисяч вимушено переміщених осіб. Люди, а це, переважно, жінки, діти, особи похилого віку, особи з інвалідністю тощо, рятуючись від бойових дій, в першу чергу, дбали про збереження власного життя. Тож більшість із них виїжджали туди, куди була можливість. Так чимало із них опинилося у Луцьку. Прийняти, розселити та забезпечити всім необхідним вимушених гостей нашого краю стало першочерговим завданням не лише для місцевої влади, а й волонтерів. Тож з початку повномасштабної війни Молодіжний центр Волині перформатував свою роботу у «СпівДія хаб».

Виконавча директорка Молодіжного центру Волині Ніка Міщук у коментарі ГІТ розповіла про діяльність «СпівДія хаб» у Луцьку.

«З березня ми почали допомагати внутрішньо переміщеним особам, надаючи різні послуги. Зокрема, вони можуть у нас отримати психологічну, юридичну та гуманітарну допомогу. Окрім того, ми допомагаємо з працевлаштуванням, підтримуємо тимчасові прихистки, а також окремо працюємо з дітьми», – зазначила Ніка Міщук.

Загалом від початку війни «СпівДія хаб» в той чи інший спосіб надала допомогу двом десяткам прихистків по всій Волині. Наразі волонтери регулярно підтримують і шукають ресурси для 11 шелтерів у Ковелі, Турійську, Маневичах, Заозерному, Володимирі, Гіркій Полонці, Луцьку, Липинах та Коршеві. Також «СпівДія хаб» підтримує прихистки приватної ініціативи, у яких проживає більше десяти вимушених переселенців. 

«Нам важливо підтримувати ініціативи, які йдуть від людини до людини, бо таким чином ми показуємо, що необхідно допомагати один одному і об’єднуватись. А підтримка в добрій справі буде», – переконана Ніка Міщук.

Загалом у шелтерах, якими опікуються молоді волонтери, проживає понад пів тисячі внутрішньо переміщених осіб. Серед них є люди з інвалідністю, особи похилого віку, діти до трьох років. Тому потреби є дуже різними: від облаштування туалету для людей з інвалідністю до підгузників і дитячого харчування.

Завдяки «СпівДії» у шелтерах з’явилися нові ліжка з матрацами, тому люди вже не були змушені спати на палетах чи побитих ліжках. Також на прихистки волонтери доставили і закуплену базову техніку: пральні машини, електрочайники, електроплити, холодильники. Адже переважно прихистки облаштували на базі студентських гуртожиків, які не були розраховані на постійне проживання такої кількості людей. Без побутової техніки неможливо було задовольнити навіть мінімальні потреби – можливості приготувати їжу чи попрати одяг.

«Востаннє ми возили у шелтери пральні машини, електрочайники, електроплити, подовжувачі, мікрохвильові печі, термопоти, бойлери тощо», – пригадує Ніка Міщук.

Волонтерка додає, що передача цього обладнання здійснена у межах грантового проєкту, який впроваджується БО «БФ СпівДія хаб» сприяння ПРООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

На початку повномасштабної війни, каже Ніка Міщук, переймалися, що на всіх місця не вистачить. Та сьогодні місць достатньо. Волонтерка каже, що в одній кімнаті може проживати від 4 до 6 людей, в залежності від її розміру.

Багато з тих, хто в перші дні війни отримали тимчасовий прихисток на Волині, вже повернулись додому на деокуповані території. Зокрема це і вплинуло на те, що у шелтерах є вільні місця.

Та волонтери «СпівДії» займаються не лише матеріальним забезпеченням шелтерів. Ніка Міщук розповідає, що для них важливо по-справжньому допомогти адаптуватися людям, які пережили сильний стрес, у нових умовах. Звісно, у тимчасовому прихистку вони ніколи не зможуть почуватися, як вдома, але волонтери намагаються зробити їхнє перебування тут максимально комфортним, тож сприяють всім доступними способами.

«У нас є соціальний працівник, який допомагає ВПО закрити їхні потреби у юридичній, психологічній консультаціях, знайти роботу. Таким чином у нас є історії успіху, як люди у прихистках знаходили стабільну роботу через нашого кар’єрного консультанта», – розповідає Ніка Міщук.

Волонтерка каже, що значна увага приділяється психологічній роботі із переселенцями.

«Оскільки наші прихистки знаходяться по всій області, то не всі ВПО мають доступ до послуг. Тому ми робимо великі виїзди працівників до прихистків і протягом дня надаємо безкоштовні консультації від психолога та кар’єрного консультанта. Також у нас є робота з дітьми, приїжджають наші працівники і роблять діткам свято», – зазначає виконавча директорка Молодіжного центру Волині.

Окремо волонтери працюють із молоддю: у прихистках проводять воркшопи, арт-терапії, ігри-тренінги та інше.

Та після масових ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України волонтери стикнулися з новими викликами – це проблеми з теплом, світлом і водою.

«Ми співпрацюємо з міжнародними фондами, щоб забезпечити прихистки світильниками на сонячних батареях, каністрами для набору води, термоковдрами та іншим», – розповідає Ніка Міщук.

Окрім того волонтери залучають донорів для облаштування бомбосховищ у тих шелтерах, де їх ще немає. Не дивлячись на те, що наразі немає такої хвилі вимушених переселенців, як була у лютому-березні, роботи у Центрі вистачає, тож до команди запрошують усіх охочих волонтерів.

«Ми постійно шукаємо нових волонтерів. В основному вони допомагають пакувати продуктові, гігієнічні набори та посилки у шелтери. Також у нас є волонтери-glovo, які їздять по Луцьку та Волинській області з нашим водієм та роздають гуманітарну допомогу ВПО в руки. Є волонтери, які працюють дистанційно та обробляють заявки ВПО на сайті «СпівДія», – розповідає Ніка Міщук.

 Стати волонтером «СпівДія хаб» можна за посиланням.

За словами Ніки Міщук, волонтерам вдалося налагодити хороші відносини із вимушеними переселенцями і в більшості випадків ті щиро вдячні волинянам за гостинність і допомогу. Разом з тим, зізнається виконавча директорка Молодіжного центру, так було не одразу.

«У більшості у нас хороші взаємовідносини з людьми, які проживають у шелтерах, оскільки вони вдячні за усю допомогу, яку ми їм надаємо. З молоддю і дітьми особливо тепла комунікація. На початку, як ми тільки почали з ними працювати і проводити різні заняття, то були й такі, що вороже налаштовані. Але коли між нами виникла довіра, то постійно кличуть нас приїжджати ще раз», – розповіла Ніка Міщук.

За словами волонтерки, «СпівДія хаб» буде працювати стільки, скільки потрібно, щонайменше, на 2023 рік плани у волонтерів вже є.

Роман КОЛЮХОВ (Громадське Інтерактивне Телебачення)