Побутує думка, що конфлікт – це невід`ємна складова сімейного життя, незалежно від того, наскільки щасливими відчувають себе у шлюбі подружжя. Зрозуміло, що сім’я не може довго протриматися на одних лишень почуттях. Завжди існує конфлікт інтересів, бажань, протиставлень одне одному, тому необхідно вміти налагодити конструктивний діалог, комунікацію, вчасно піти на компроміс.

Факт - невирішені сімейні конфлікти найчастіше призводять до розлучення. Згодом конфлікти загостюються: постає питання про поділ майна подружжя, місце проживання дітей, спосіб участі одного з батьків у житті дитини тощо. Такі спори відрізняються сильними емоційними «вибухами», через що сторони не в змозі розв’язати їх самостійно. Відтак за вирішенням проблеми доводиться звертатися до суду, що в свою чергу, тягне за собою не лише додаткові матеріальні витрати, але й погіршення особистих стосунків, насамперед втрату комунікації. Але існує альтернативний спосіб врегулювання спорів – медіація.

Між сімейною медіацією і сімейною терапією існує суттєва різниця. Медіація покликана допомогти розв’язати конфлікт шляхом відновлення комунікації. Терапія ж передбачає роботу із внутрішніми конфліктами кожної із сторін. Медіація цих конфліктів не торкається, – каже сімейний медіатор Оксана Мельниченко.

Якщо учасники конфлікту звертаються до державних інстанцій, то варто пам’ятати, що рішення суду в першу чергу стосується юридичної ситуації. На жаль, у такому випадку, стосунки учасників сімейного спору погіршуються, не залишаючи шансів на примирення. Натомість сімейна медіація концентрує увагу на виробленні взаємно прийнятного способу виконання рішення суду.

Суд не буде прописувати, у випадку розлучення батьків, коли і в який час батько чи мати може бачитися із дитиною. В якому одязі і в якому місця дитина передаватиметься одному з батьків. Суд не буде розглядати, що любить дитина, які передачі може дивитися, коли має їсти чи лягати спати. Це примітивні приклади. А шляхом медіації з’являється реальна можливість дослухатися до потреб, обговорити процедури і найголовніше – медіація базується на принципах конфіденційності і добровільності, чого не буває у суді, – стверджує сімейний медіатор Оксана Мельниченко.

Як правило, сімейні медіатори в першу чергу проводять попередню зустріч з кожною стороною з метою вивчення суті конфлікту і визначають основні теми для обговорення. Основне завдання, яке ставлять медіатори сторонам під час попередньої зустрічі – готовність домовлятися аби розв’язати конфлікт. Якщо сторони готові до конструктивного діалогу, подальша робота медіатора спрямовується на налагодження комунікації між учасниками конфлікту, вивчення інтересів одне одного та дитини. Сімейний медіатор допомагає сторонам знайти взаємоприйнятне рішення та в подальшому добровільно його виконати.

Більше дізнатися про роботу сімейних медіаторів, ви можете з інтерв’ю із членом Асоціації сімейних медіаторів Оксаною Мельниченко.