Які «червоні лінії» пропонує визначити керівник експертної групи ГО «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко при перемовинах Зеленського з путіним?

Про це йшлося в ефірі Громадського Інтерактивного Телебачення в рамках спецпроєкту «Волинь на варті. Разом до перемоги!».  

Миру не буде – ми мусимо це розуміти, тому що обидві сторони виставили собі неприйнятні умови. Так, Путін каже: Крим це Росія, ДНР, ЛНР – незалежні і денацифікація, всяка муть. Рускій язик – це для них мішура, вони цим можуть пожертвувать, але це неприйнятно, однозначно, – каже Віктор Бобиренко (на відео з: 04:31) – Зеленський цього не прийме, бо Зеленський рейтингозалежний і розуміє, що йому перестануть хлопать. Але, з іншого боку, і ми висунули вимоги, неприйнятні для них: що Крим – це Україна, ЛНР, ДНР – це області України, а хто не згоден, хто хоче померти в Росії – хай збирається і їде вмирать в Росію. А це наша територія плюс репарації – все, що ви знищили, – за ваш рахунок, за кожного померлого ви платите аж до внуків, за кожного загиблого воїна і так далі. Зрозуміло, Путін на це не піде.

На думку Віктора Бобиренка, ці переговори поки що неможливі з огляду на те, що немає навіть про що говорити. Але рано чи пізно, коли російські війська почнуть відступати, ЗСУ їх почне гнати. Зараз проводиться підготовка генерального, вирішального штурму Києва, Харкова, Маріуполя, але ясно, що нічого з цього не вийде. Це просто затяжка війни. Війна затягнеться до того, коли почне все танути, оскільки в Сумах зараз -8°С; і коли танк, який з’їжджає, застрягне по башту, рашисти стануть для українського війська легкою здобиччю. Їм доведеться піти з півночі, з-під Києва, з-під Чернігова, потім із Сум, Харкова. Керівник експертної групи ГО «Бюро аналізу політики» вважає, що російські війська будуть триматися на Донбасі, будуть тримати захоплену лінію, тому вони й дожимають Маріуполь, щоб був сухопутний коридор. За таких умов війна може перерости в затяжну.

Гість студії ГІТ Віктор Бобиренко зазначив: 

Вони можуть говорити: давайте говорить о мире. Вони можуть сказати: давайте линию разграничения «голубиє каскі». Тут важливо нам: де ми можемо зупинитися? Мій посил Зеленському – ніде, поки остання п’ядь землі не буде наша в Криму… От поки в Криму не буде жовто-блакитного прапора, а Керченський міст не буде зруйновано, нам зупинятися не можна… У нас людей відсотків 30, я думаю, вважають, що поки башні Кремля не побачать на землі, доти й не заспокояться. 

Дивіться повністю спецпроєкт «Волинь на варті. Разом до перемоги!» (день 18-й) на ютуб-каналі ГІТу: