Мовознавець, директор Інституту української мови НАНУ, професор Павло Гриценко відповів співачці Наталії Могилевській, яка заявила, що вона стане однією з перших, хто після війни проситиме про те, що Україна повинна мати кілька державних мов.

«Всі свої фантазії притримайте при собі», – сказав Павло Гриценко в етері Громадського Інтерактивного Телебачення.

«У нас не конфедерація англомовного світу, росії і України, у нас держава мононаціональна за стандарстами ООН. Це Українська національна держава. І тому всі свої фантазії притримайте при собі. Спершу створімо українськомовну сильну незалежну могутню Україну. І щоб коли до нас буде їхати будь-який політичний діяч, він гонорував, що він знає, як говорити і звернутись до нас українською мовою», – каже мовознавець.

За його словами, путін користується усіма лекалами і шаблонами російської імперії ще з XІX століття.

«Як тоді говорили, що українців немає, що це видумка, як тоді не було України як держави у межах російської імперії – то й так і зараз для нього бачиться, що цього не має бути. Тому що імперське мислення не допускає взагалі ідеї, що є ще окремий народ український, що це великий європейський народ, що це творець великої культури, мови, технологій, наукових відкриттів. Що це справді потуга серед слов'ян одна із найсильніших за внеском у цивілізаційний розвиток», – говорить Павло Гриценко.

Професор тішиться, що в Україні сьогодні багато волонтерських центрів, які пропагують українську мову.

«Оцей величезний волонтерський рух за українську мову, що охопив багато центрів України – міст, містечок, в окремих селах – свідчить про те, що у нас існує на сьогодні загальнонаціональне усвідомлення цінності української мови», – переконаний мовознавець.

На запитання ведчуого, що б він відповів тим воїнам російськомовним, які сьогодні боронять українську землю і вважають, що мовне питання не на часі, Павло Гриценко сказав:

«Однозначно спасибі за те, що ви служите, бороните Україну. І спасибі за те, що ви все ж таки, попри вашу позицію, ви думаєте про мову. Значить, питання мови вас десь на рівні глибшому хвилює. Але ви хочете співвіднести оті побудови перспективні ідеальні із тими реальними, що ви спостерігаєте сьогодні. Так, я знаю, що серед тих, хто воює, серед наших захисників, перед якими я схиляюсь, є багато російськомовних. Я знаю, що багато і в 14-му році захищали на сході Україну хлопці російськомовні. Дехто з них ввійшов у дуже тісний контакт зі мною. Дехто став пізніше депутатом. І ми не раз ці питання піднімали. Як він міг, той військовик, який недавно вивчав лише військову справу російською мовою, і його, українця, тримали десь неа Далекому Сході, біля Японії, біля Китаю, де він там мав мати практику володіння українською мовою? Тап не мав він практики. І коли він на автоматі відповідає про щось, він використовує те, що знає. Він знає, що ти його розумієш. Ізараз у процесі комунікації він користується колись російською, колись суржиком, колись українською. Але тут найголовніше інше: все одно, оскільки він там, в окопах за Україну, його устремління українсько зорієнтовані, його устремління українсько центричні. Зміниться ситуація – і він прийде до того, до української мови».

Більше дивіться у відео: