Волонтери допомогли бабусі, дідусеві та онукам, що залишилися без батьків, котрі пережили окупацію селища міського типу Бородянка Київської області.

Про це йдеться у публікації Telegram-каналу «Волонтерські історії нескорених».

Старе подружжя виховує онуків семи та п'яти років. Вони змогли вибратися із селища під час одного із «зелених коридорів».

«Їх тато пішов коли Ванюні було 2 роки, їх мама померла рік тому від раку. Діда тоді інсульт скував, от він і на візку. Оце, доця, коли случилось, то я мало сама не скувалась. Ми трохи пересиділи в підвалі, діда тащила на собі, а тоді ото вчула про той коридор, то до сусіда на хвоста і виїхали... Чи страшно? Та страшно, а шо ж?! Над нами літали оті ракєти, а потом в сусідчин дім, той, шо по праву сторону влупило, а вона й не виходила з хати, то певно там і убило. Горіло, аж палихало», - розповіла жінка.

Вона каже, що з голоду не померли завдяки консервації та картоплі.

«Колюнь дуже плакав, і кричав «Мама, мамочка, ти ж бачиш як я боюсь. Я хочу до тебе мамочко!», то я сварила, шо зара накличе на нас біду, і всі до мамочки підем. Але той крик у вухах так і стоїть. Я й не знаю чи дом ще є? Боженько! Я ж там усе золото, яке мала, лишила. От, лишенько! … та знаєте, я вже не боюсь смерті. Я боюсь лише здачі страни нашої, як не дай Боже віддадуть тому старому. Ви понімаєте? Він на рік старше мене, той путін. Так я вже стара маразматічка, а він то ше більше?!», - зазначила вона.

Як зазначає Telegram-канал, бабусі дають в селі на Закарпатті будинок з городом. Фермер віддасть корову та пообіцяв допомогти з кормом на холодну пору року.

Волонтери переказали із зібраних коштів 1000 грн на ліки главі постраждалої сім'ї.