Командир спецроти у складі луцького окремого спеціального загону «Любарт» Андрій Д'яченко розповів, що окупанти, які влаштували бійню у Бучі, мали нападати на Волинь з території білорусі, але їх перекинули на іншу ділянку.

Про це ветеран полку «Азов» Андрій Д'яченко написав у телеграмі.

Подаємо допис без змін:

«Волинянам для роздумів.
Купка опаришів на фото це солдати 155-ї окремої бригади морської піхоти рф. Підрозділ в армії росіянії вважається типу як елітним. Це морська піхота Тихоокеанського флоту рашки. Дислокується у Владівостоці. 155-ка брала активну участь у Першій чеченській. В 2015 прикривала авіацію рашки в Сирії. Тобто руки в крові цивілів і досвід геноциду у цих виродків був задовго до 2022-го.
155-та бригада один із тих підрозділів, які брали безпосередню участь в Бучанській різанині, від якої ми і весь світ ох**ваємо другу добу.
28 березня путін дав цим канібалам статус «гвардійської бригади». «Гвардійська» це в совковій армії таке типу як почесне найменування за типу особливі заслуги перед атєчєством. Дослівно, «за массовый героизм и отвагу, стойкость и мужество, проявленные личным составом бригады в боевых действиях по защите Отечества и государственных интересов». Оцінили цинізм?
Волинянам вочевидь цікаво, чому я апелював до них і чому звернув увагу саме на це угрупування бандитів?
Справа в тому, що згідно першочергового задуму (тому самому, де Київ мали взяти за пару днів), 155-та бригада повинна була діяти саме на Волинському напрямі. Вони кілька тижнів стояли на білоруському кордоні навпроти нас (фото якраз з того часу) в режимі повної бойової готовності, чекаючи відмашки. І тільки епічний провал бліцкригу на Чернігово-Київському напрямі не дав шансу цим організмам відмітитися в нашому краю.
Через провали всіх планів, російське командування зняло м’ясників з 155-ої із Волинського напрямку та кидає частково на Волноваху, частково на Бучу. Результат ви бачили - Волноваха зруйнована повністю, а Буча… ну, тут нічого сказати, ви самі все знаєте.
Я думаю що так, земляки-волиняни, вам буде наглядніше зрозуміло по якому лезу пройшов наш край на першому етапі війни. Виключно завдяки героїзму оборонців східної частини українського Полісся доля Бучі оминула Волинь.
Ми всі обурені і хочемо помсти за геноцид в Бучі, але більшість з нас там ніколи навіть не була. В нас нема щодо Бучі особистих сентиментів. Тому для усвідомлення і наглядності просто уявіть, що війна пішла поганим для України сценарієм і девіанти з 155-ї бригади в березні зайшли не в Бучу, а в умовний Любомль…».