Для переселенців, які потребують допомоги, у Колківський громаді на Волині працює координаційний центр. За місяць роботи центру допомогу отримали майже 200 переселенців.
Як розповіла Суспільному секретарка Колківської селищної ради Наталія Рейкіна, чимало переселенців приїздили в громаду маючи при собі лише капці та мінімальний набір одягу. З її слів, нині в громаді проживають 596 українців з регіонів, де тривають бої.
«Почали люди звертатися по допомогу і ми організували координаційний волонтерський центр в Будинку культури. Також ми організували два пункти в громаді, де люди можуть жити», – говорить Наталія Рейкіна.
Що надають для переселенців в Колківській ТГ
Координаційний центр працює щодня, крім неділі, з 10:00 до 18:00.
Як розповіла працівниця координаційного центру Колківської ТГ Наталія Воробей, для переселенців безплатно надають продукти, домашні страви та консервацію, засоби гігієни, дитяче харчування тощо, а також частину харчів відправляють для ЗСУ.
За якою допомогою звертаються переселенці
У координаційний центр за допомогою звернулася Світлана Яковлева, яка приїхала на Волинь з чотирма синами з Чернігова. Каже: прийшла за одягом, продуктами та дитячими іграшками.
«Ось це мені тут дали. Ті речі, які ми змогли зібрати, вони були зимові. А зараз іде тепло, то в нас речей не було. То ми понабирали тут. І з їжею допомагають і в хаті поселили. Зараз ми тут, бо місто вщент зруйноване і поки нікуди вертатись», – каже жінка.
За засобами гігієни в координаційний центр прийшла Ірина Гайдучик, яка родом з Донеччини. Жінка приїхала на Волинь з п'ятирічним сином, а чоловік залишився вдома.
«Виїхали, бо вже було становлення евакуйовуватися. У там у нас сирени постійно і вдень, і вночі гуркіт. Ми живемо на восьмому поверсі, тому небезпечно було залишатися, сиділи до останнього», – зазначила жінка.
Разом із мамою допомагає працівникам координаційного центру в селищі Колки Вікторія Вишневська з міста Костянтинівка Донецької області. На Волинь жінки приїхали разом, батько Вікторії залишився у рідному місті.
«Місяць, як все це почалось ми поїхали в село на дачу. Потім батько каже: треба їхати. Я відучилась та працювала в себе в місті. Все кинули і поїхали», – зазначила жінка.
У приміщенні Будинку культури збирають продукти для армії всією громадою, – розповіла працівниця Координаційного центру Любов Романюк. З її слів, допомогу привозять люди з усіх сіл громади.
Попередній допис
Коментарі